Справа № 214/8766/20
2/214/1221/21
Іменем України
11 березня 2021 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гриня Н.Г.,
секретар судового засідання - Кушнерук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/8766/20
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 22.12.2020 року, в якому просила суд стягувати із ОСОБА_2 на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 22.12.2020 року.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що вона з відповідачем перебували у шлюбі з 12.11.2011 року. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.11.2014 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з нею в квартирі, яка належить їй на праві приватної власності. Вона є фізичною-особою підприємцем та самостійно несе витрати на навчання, харчування, проживання, лікування дітей, а також витрати на створення умов для їх належного розвиту, але дохід який вона отримує є недостатнім для задоволення потреб дітей. ОСОБА_2 є працездатною особою, інших неповнолітніх дітей та осіб непрацездатного віку не має, тому керуючись інтересами дітей, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Не погоджуючись з пред'явленими позовними вимогами відповідач 03.03.2021 року надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що визнає позовні вимоги, в частині стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років на кожну дитину щомісячно. З рештою позовних вимог не погоджується. Не дивлячись на той факт, що діти зареєстровані разом з позивачем, більшу частину часу він займається їх вихованням. Зокрема займається контролем учбового процесу та всі витрати у загальноосвітніх закладах та учбового процесу дітей сплачує виключно відповідач. Також сплачує всі необхідні витрати на відпочинок та оздоровлення дітей, забезпечення їх якісним лікуванням (придбання ліків тощо), одягом, іграшками, спортивним інвентарем, їжею, приладдям для навчання та загального розвитку. Він жодного разу не відмовив позивачу у будь-якій допомозі щодо матеріального забезпечення дітей. Діти забезпеченні всім необхідним для їх повноцінного розвитку. Обов'язок зі сплати навчання у художній школі батько повністю взяв на себе, в той час як син відвідує басейн та секцію самбо. У вихідні дні та в час, коли мати дітей подорожує або відпочиває - діти проживають виключно з ним та в час літніх канікул діти оздоровлюються та відпочивають з батьком на тимчасово окупованій території України - Автономної Республіки Крим. Він не має наміру ухилятись від батьківських обов'язків і надалі має на меті робити все необхідне задля повноцінного розвитку та матеріального забезпечення дітей. Відповідач був фізичною особою-підприємцем, але припинив підприємницьку діяльність. Наказом від 17.02.2021 року відповідач прийнятий на посаду бармена-офіціанта ресторану «Танго» та 19.02.2021 року уклав трудовий договір та розмір оплати праці складає 6000 грн. Відповідно до позовних вимог відповідач має сплачувати на утримання двох дітей 4790 грн., однак він отримує заробітну плату 6000 грн. та буде позбавлений можливості забезпечити себе прожитковим мінімумом для працездатних осіб. У зв'язку зі сим, вважає, що розмір аліментів має відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
10.03.2021 року позивач надала відповідь на відзив в якій зазначила, що діти за взаємною згодою батьків знаходяться у відповідача у вихідні дні: субота та неділя, а п'ять днів на тиждень діти проживають з нею та відвідують загальноосвітні заклади, художню школу та спортивні секції. Не відповідають дійсності заяви відповідача про сплату всіх витрат на навчання дітей та контроль учбового процесу, оскільки це здійснюється позивачем. Під час карантину позивач звільнилась з роботи аби забезпечити дітям якісне дистанційне навчання та контроль за учбовим процесом, фактично залишившись без коштів для існування. Позивач сплачує витрати на репетитора з англійської мови для доньки, несе витрати на харчування дітей в школі та за місцем проживання, проїзд дітей до школи, благодійні внески в загальноосвітніх закладах, канцелярські потреби, придбання санітарно-гігієнічних засобів для дітей. Крім того, діти постійно хворіють і потребують лікування, додаткового харчування, відвідування лікаря, придбання ліків, вітамінних препаратів та аналізи потребують значних коштів. Загальна сума витрат на місяць на забезпечення вказаних витрат складає 7300 грн. Кпім того, діти швидко ростуть та потребують одягу та взуття, загальна сума на двох дітей за 6 місяців склала 16 700 грн., в середньому на місяць 2783 грн. Влітку позивач зробила ремонт у дитячій кімнаті та придбала столи та диван. За 6 років після розлучення відповідач не надав жодної копійки на утримання дітей. Не відповідає дійсності, що весь час літніх канікул діти відпочивають з відповідачем на тимчасово окупованій території України, діти з ним відпочивали лише влітку 2016 року та влітку 2019 року. З нею діти відпочивають у жовтні 2018 року у Єгипті, в 2020 році у Одесі. Таким чином, просить суд виходити з фактичних обставин справи та врахувати, що відповідач є повнолітнім, працездатною особою, що здатна своєю працею заробляти на життя.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні підтримала та наполягала на їх задоволенні, у подальшому надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Представник відповідача ОСОБА_7 підтримала позицію свого довірителя. У подальшому надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Ухвалою суду від 05.02.2021 року відкрито провадження та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 24-25).
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу (а.с.7), який розірваний рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2014 року у справі №216/7305/14-ц (а.с.8).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а.с.9,10).
Як вказувала позивач їх спільні діти проживають разом із ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні, що підтверджується довідкою Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №36831 (а.с. 11) домовленості про добровільну сплату аліментів на утримання малолітніх дітей, у тому числі угоди про форму, в якій відповідач братиме участь у її вихованні, між сторонами не досягнуто.
Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.
Згідно зі ст.ст.141,180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.1, 2 ст. 184 СК України, визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Крім того, згідно із ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривня, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Посилання ОСОБА_2 на забезпечення дітей у повному обсязі у закладах освіти та позашкільних закладах, іграшками, спортивним інвентарем тощо, суд не приймає до уваги, оскільки вони не є доведеними відповідними доказами, а ґрунтуються виключно на його словах, в той час як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, з урахуванням викладеного та того, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою та працездатною людиною, офіційно працевлаштований у зв'язку з чим має можливість щомісячно та стабільно сплачувати аліменти на користь позивача на утримання їх спільних дітей, відсутність у нього інших дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні, враховуючи часткове визнання позовних вимог, беручи до уваги необхідність забезпечення дитині рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, рівність обов'язку батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття, прожитковий мінімум для дитини, та доходить висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1500,00 грн. на кожну дитину із проведенням індексації відповідно до вимог Закону та до досягнення дітьми повноліття, на користь позивача, що буде відповідати інтересам як дітей такі обох батьків.
Підстав, які б дозволяли дійти висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено. На переконання суду, такий розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання та економічній ситуації в країні, і не ставитиме платника аліментів у скрутне для нього становище.
Посилання позивача на стягнення аліментів у розмірі 5000 грн. у зв'язку із потребами на лікування, відвідування дітьми секцій та інше, що пов'язано з розвитком здібностей дітей, суд не приймає до уваги, оскільки витрати щодо лікування, обстеження, придбання ліків відноситься до додаткових витрат, не позбавляє їх права на пред'явлення до суду позову про стягнення додаткових витрат на дитину в порядку ст. 185 СК України.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
В порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.стт.280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок на кожну дитину, починаючи з 22.12.2020 року і до досягнення дітьми повноліття - із проведенням індексації відповідно до закону.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в дохід держави 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У решті позовних вимог - відмовити.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчі листи для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено та підписано 11.03.2021 року.
Суддя Н.Г. Гринь