Справа № 190/1342/20
Провадження №2-сз/190/4/21
01 березня 2021 року м.П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Фирса Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про повернення сплаченого судового збору, посилаючись на те, що нею до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області була подана позовна заява про розірвання шлюбу, проте ухвалою суду від 26 грудня 2020 року по справі №190/1342/20 провадження №2/190/590/20 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду, у зв'язку з чим, просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Також, на необхідність надання саме оригіналу розрахункового документу на підтвердження сплати судового збору наголошує і в своєму інформаційному листі від 11.06.2012 року №31-08330-10-18/14701 «Щодо питань повернення судового збору» Міністерство фінансів України.
Так, 25 листопада 2020 року по цивільний справі № 190/1342/20 ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачу вважаючи не поданою, оскільки позивач при подачі до суду позовної заяви не надала квитанцію про сплату судового збору та недоліки зазначені в ухвалі суду від 19.10.2020 року не усунула.
Крім того, звертаючись до суду з заявою про повернення судового збору, заявником також не було надано оригіналу платіжного документу, який би підтверджував сплату судового збору за подання до суду вищевказаного позову.
Таким чином, підстави для задоволення заяви про повернення судового збору відсутні.
Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 133, 259, 260 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Фирса