Справа № 186/66/21
Номер провадження № 2/0186/127/21
12 березня 2021 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Демиденко С.М.
секретар: Фадєєва Т.Б.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 27 липня 2018 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 , за твердженням відповідача, був укладений кредитний договір № 2001088369201 за умовами якого на ім'я ОСОБА_1 , була випущена кредитна картка миттєвого випуску НОМЕР_1 та встановлений кредитний ліміт у сумі 20 000,00грн. Згідно договору цей банк зобов'язався надати ОСОБА_1 , грошові кошти у кредит під обумовлені відсотки річних, на певний термін до виконання зобов'язання. По вказаному договору, на думку банку, допущено прострочення платежів у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 26 145,79 грн. АТ «ПУМБ» звернувся до приватного нотаріуса Хара Наталії Станіславівни і виконавчим написом цього нотаріуса від 04 червня 2020 року за реєстровим № 19492 запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , по цьому кредитному договору суму заборгованості перед банком в розмірі 26 395 грн. 79 коп. з урахуванням плати за вчинення напису. Вказаний виконавчий напис відповідачем направлено до виконавчої служби, приватним виконавцем Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження №62421168 та винесено Постанову про арешт коштів боржника від 25.06.2020 р. про яку ОСОБА_1 , стало відомо наприкінці серпня 2020 року.
Позивач вважає вказане незаконним, оскільки попереджена вона про данні обставини не була, заборгованість є спірна і взагалі заборгованості перед цим банком в неї немає, і навіть якщо наявний певний кредитний договір то саме ним були передбачені певні домовленості з банком, які останній порушує, сума заборгованості спірна, банком були допущені порушення при подачі документів до приватного нотаріуса, чим були порушені її права, оскільки сума заборгованості не безспірна.
Виконавчий напис № 19492 від 04.06.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. був підставою для відкриття виконавчого провадження. Але наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв'язку з виникненням такої заборгованості у ОСОБА_1 , перед відповідачем через дію положень кредитного договору, які є спірними щодо наявності самого кредитного договору, встановлення суми заборгованості за тілом кредиту та відсотків. Перед вчиненням виконавчого напису нотаріусом відповідач зобов'язаний був на її адресу надіслати вимогу - письмове повідомлення про порушення зобов'язання. В письмовому повідомленні, яке відповідач не надіслав, повинно бути зазначено таку інформацію: зміст порушення, вчиненого боржником; загальний розмір не виконаної боржником вимоги; вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання протягом 30 днів.
Таким чином, на думку позивача у розпорядженні нотаріуса були відсутні, необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання ОСОБА_1 , як боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу. ОСОБА_1 , не було отримано зазначеної вимоги, отже нотаріус не мав права вчинювати виконавчий напис.
Відтак ОСОБА_1 , вважає, що нотаріус, всупереч принципу безспірності заборгованості, передбаченої ст. 88 Закону України «Про нотаріат», із порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис, чим порушив норми чинного законодавства України.
ОСОБА_1 , просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 04.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталею Станіславівною і зареєстрований в реєстрі за № 19492, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 26 395 грн. 79 коп.
Відповідач у справі Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З копії «Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування № НОМЕР_2 » від 27.07.2018 року, вбачається, що 27.07.2018 року позивач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 у ПАТ «ПУМБ» правонаступником якого є АТ «ПУМБ» з встановленим на ній лімітом 20 000 грн. Реальна річна процентна ставка 57,58%. Розрахунковий день /платіжна дата/ 30 число місяця. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 24986,85грн. Інші умови встановлені відповідно до ДКБО в залежності від типу кредитної карти. /а.с. 101/.
04.06.2020 року Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни з заявою на вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 2001088369201 від 27.07.2018 року у розмірі 26 145,79 грн /а.с.99/.
До якої відповідач додав наступні документи:
-Установчі документи АТ «ПУМБ» /а.с.86-98/;
-«Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування № НОМЕР_2 » від 27.07.2018 року /а.с. 101/.
-Виписку з особового рахунку за кредитним договором № 2001088369201 від 27.07.2018 року, складену Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний Банк» в якій зазначено, що ОСОБА_1 має за цим договором заборгованість яка склалася за період 30.09.2019-21.04.2020 року в розмірі 26 145,79 грн, з яких: 18 908 грн - тіло кредиту; 6837,79 грн - проценти; 400 грн - комісія; /а.с.100/.
04.06.2020 року приватний нотаріус Хара Н.С., на підставі вищезазначених документів вчинив виконавчий напис № 19492 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за період з 30.09.2019 року по 21.04.2020 року за кредитним договором № 2001088369201 від 27.07.2018 року у розмірі 26 395,79 грн. Сума заборгованості складається з:
-Суми заборгованості за тілом кредиту - 18 908 грн;
-Суми заборгованості за процентами за користування кредитом - 6837,79 грн;
-Суми заборгованості за комісією - 400 грн;
-Суми плати за вчинення виконавчого напису - 250 грн /а.с.23/.
Цікавим є той факт, що в заяві на відкриття виконавчого провадження Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» зазначило що боржник /позивач/ має майно на території м. Київ, хоча це не відпадає дійсності. Саме це дозволило 25.06.2020 року приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва відкрити виконавче провадження № 62421168 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 19492 /а.с.21,30/.
В той же час ОСОБА_1 мешкає та зареєстрована в м.Першотравенськ Дніпропетровської області /а.с.13-14/.
15.07.2020 року приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника /позивача/ та направив її на виконання за місцем роботи ОСОБА_1
18.01.2020 року ОСОБА_1 після недоотримання заробітної плати, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
- оригінал нотаріально посвідченої угоди;
- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Як встановлено судом, договір кредиту № 2001088369201 від 27.07.2018 року було укладено в простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса. Крім того, подана нотаріусу для вчинення виконавчого напису «Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування № 2001088369201» від 27.07.2018 року, не містить строків виконання зобов'язання, оскільки в ній зазначено, що інші суттєві умови в тому числі строк виконання зобов'язання встановлений відповідно до ДКБО / який нотаріусу не надавався/ в залежності від типу кредитної карти. /а.с. 101/.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18).
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Оспорюваним виконавчим написом з позивача стягнута заборгованість яка склалася за період 30.09.2019 - 21.04.2020 року, яка серед іншого складається з процентів за договором за цей період.
В той же час строк кредитування за договором № 2001088369201 з наданих АТ «ПУМБ» нотаріусу документів встановити не можливо, як свідчить усталена практика Великої Палати Верховного Суду, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
З наведеного випливає, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 і підтриманий у постановах Верховного Суду від 09.01.2019 у справі №183/179/16, від 06.03.2019р. у справі №216/750/16-ц, від 12.11.2018р. у справі №404/162/17, від 03.10.2018р. у справі №635/7285/14-ц, від 25.09.2018р. у справі №915/765/17, від 07.08.2018р. у справі №924/16/17.
Таким чином, кредитна заборгованість, у зв'язку з наявністю якої було вчинено оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, а тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, - суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 19492 від 04 червня 2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070 витрати на сплату судового збору в сумі 908 /дев'ятсот вісім / грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.М. Демиденко