Справа № 185/1679/21
Провадження № 1-кс/185/470/21
12 березня 2021 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , третьої особи - ОСОБА_4 , представника третьої особи - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2021 року за № 12021041370000053, про арешт майна,
Слідчий СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2021 року за № 12021041370000053, про арешт майна.
З клопотання вбачається, що 05.03.2021 року надійшло повідомлення до ЧЧ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що невстановлена група осіб, знаходячись за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 17, шляхом вільного доступу вчинили крадіжку плит з підприємства ТОВ «ПАВЛОГРАДБУДДЕТАЛЬ». (ЖЄО 5121).
15.02.2021 року надійшла заява від ТОВ «ПАВЛОГРАДБУДДЕТАЛЬ» про те, що на протязі з 2013 року по сьогоднішній день на підприємстві час від часу невідомими особами здійснюються крадіжки. Загальна вартість збитків на сьогоднішній день становить 103 200,61 грн. та 86 000,00 грн.
Відповідно до повідомлення, що надійшло 05.03.2021 року відносно крадіжки плит з підприємства ТОВ «ПАВЛОГРАДБУДДЕТАЛЬ» до ЧЧ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області було встановлено громадянина ОСОБА_7 , який вивозив плити з вищевказаного підприємства без відповідних документів, також було встановлено, що у ТОВ «ПАВЛОГРАДБУДДЕТАЛЬ» відсутні документи на залізно-бетонні плити, тому невідомо, з яких підстав підприємство продає вищезазначені залізно-бетоні плити, тому слідство не може виключити факт розкрадання у вказаного підприємства громадянином ОСОБА_7 , який вивозив плити з підприємства за адресою: м. Павлоград, вул. Тернівська, 13.
04.03.2021 року працівниками СРПП Павлоградського районного ВП було зупинено та в подальшому слідчим вилучено автомобіль марки МАЗ білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 з причепом МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 з залізно - бетонними плитами, за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , отже є підставити вважити, що вище зазначений автомобіль з причепом є знаряддям вчинення злочинну.
Власником транспортного засобу являється ОСОБА_8 .
Приймаючи до уваги те, що автомобіль марки МАЗ білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 з причепом МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходяться залізно-бетоні плити в кількості 10 штук довжиною (3 на 1,5 метри), являється предметом вчинення кримінального правопорушення та має значення речового доказу, ураховуючи, що у разі повернення даного автомобілю може бути створена перешкода у встановленні об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а також задля запобігання можливості пошкодження, знищення чи відчуження суттєвого доказу - предмету злочину, а саме даного автомобіля з причепом та залізно-бетонних плит, необхідно накласти на них арешт, з забороною користування та розпорядженням.
У судовому засіданні слідчий СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 надав заяву, відповідно до якої просить залишити без розгляду його клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2021 року за № 12021041370000053.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотання слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинувачем, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, згідно поданої у судовому засіданні заяви слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , останній не бажає розгляду його клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2021 року за № 12021041370000053, тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2021 року за № 12021041370000053, про арешт майна, слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2021 року за № 12021041370000053, про арешт майна - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1