Справа № 182/6169/19
Провадження № 1-кп/0182/442/2021
Іменем України
12.02.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровської області, у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням № 12019040340001514 за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, -
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019040340001514 за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 від 14.08.2019 (справа №182/3794/19) підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09.10.2019 року, який в подальшому не продовжений. Після закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу обвинувачений до суду не з'являвся, у зв'язку із чим 02.03.2020 та 11.12.2020 року судом були внинесені ухвали про затримання з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор вважав наявним ризик переховування від суду. Також прокурор зазначив, що під час виконання ухвал суду, співробітники поліції опитували сусідів, які зазначили, що обвинувачений за адресою АДРЕСА_1 не мешкає.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора. ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно не з'являвся близько року до суду, але він не отримував викликів до суду, так як змінив телефоний номер, а захисник ні про що його не повідомляв. Разом з тим, він не переховувався від суду, весь цей час проживав за адресою АДРЕСА_1 .
Захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного, просила суд застосувати більш м'який запобіжний захід. Захисник зазначила, що прокурором клопотання не мотимоване, надані ним пояснення свідків не конкретизовані, містять нічого не варті фрази. Також адвокат зазначила, що увесь цей час ніхто не шукав її підзахисного, він, восени 2020 р., вільно вчиняв нотаріальні дії та заснував благодійну організацію.
Вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, а саме - носіння, придбання вогнепальної зброї, боєприпасів без передбаченого законом дозволу та (хуліганство), тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї та іншого предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
За думкою суду, існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити інше, аналогічне правопорушення.
Суд приймає до уваги те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України знаходиться в провадженні суду з 09.09.2019 року. Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з'являвся до суду.
Разом з тим, ухвалами Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.03.2020 року та 11.12.2020 року судом було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_4 затриманий 11.02.2021 року о 15.50 год. під час проведення обшуку за іншим кримінальним провадженням за адресою м.Нікополь, вул.Херсонська 171.
Вказані обставини свідчать про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ в справі «Харченко проти України» визначено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу. Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою судового розслідування.
Також покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі визнання його вини, є належним чинником при оцінці ризику переховування від суду.
Враховуючи обставини провадження, суд вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню з обранням відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України встановлює, що особі, обвинуваченій у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає за необхідне визначити розмір застави з урахуванням майнового стану обвинуваченого у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 113 500 гривень, що на думку суду достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
В разі внесення застави на обвинуваченого відповідно до вимог ст. 194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
з'являтися по виклику суду в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а в разі неможливості з'явитися з поважної причини, своєчасно повідомляти про це орган який викликає;
не відлучатися з населеного пункту в якому він мешкає без згоди суду, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
повідомляти суд, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження про зміну місця проживання;
здати на зберігання у відповідний державний орган паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за межі України, які будуть повернуті після скасування запобіжного заходу.
Строк тримання під вартою обвинуваченого належить встановити на строк, що не перевищує 60 діб.
Строк тримання під вартою належить рахувати з моменту фактичного затримання обвинуваченого, з 15 год. 50 хв. 11.02.2021 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. 182, 184, 314 КПК України, суд-
Клопотання прокурора задовольнити, у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника відмовити.
Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 113 500 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений або заставодавець має право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
з'являтися по виклику суду в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а в разі неможливості з'явитися з поважної причини, своєчасно повідомляти про це орган який викликає;
не відлучатися з населеного пункту в якому він мешкає без згоди суду, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
повідомляти суд, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження про зміну місця проживання;
здати на зберігання у відповідний державний орган паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за межі України, які будуть повернуті після скасування запобіжного заходу.
Строк дії ухвали не більше 60 днів рахуючи з з 15 год. 50 хв. 11.02.2021 року до 15 год. 50 хв. 11.04.2021 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1