Справа № 184/2366/18
Провадження № 1-кп/0182/285/2019
Іменем України
12.12.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі суду присяжних:
головуючого суду присяжних - судді: ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження №12018040360000568, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 185, п.13 ч.2 ст. 115 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області у складі суду присяжних здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 31.07.2018 за №12018040360000568 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, п.13 ч.2 ст. 115 КК України. Стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Прокурор повторно звернувся з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк судового розгляду провадження, але не більше двох місяців. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинив стосовно жінки, внаслідок чого настала смерть потерпілої. Інкримінований злочин, вчинений з особливою жорстокістю, і тому існують такі ризики, як можливість переховування у зв'язку з тим, що йому загрожує покарання на строк до 15 років або у вигляді довічного позбавлення волі. Існує ризик впливу на потерпілу, свідків і їх родичів, які не допитані в судовому засіданні. Крім того, він є раніше судимою особою, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а тому не виключено, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор в судовому засіданні категорично заперечував проти клопотання обвинуваченого і захисника щодо зміни запобіжного заходу на будь-який інший.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора і наполягала на продовженні строк тримання під вартою обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що він не має міцних соціальних зв'язків лише тому, що його родичі померли. Але він досяг 65 річного віку і отримує пенсію за віком, тобто має стабільний доход і є незалежним від будь-яких інших членів родини. Крім того, він не зацікавлений у тому, щоб переховуватися від суду, оскільки в його інтересах встановити істину у кримінальному провадженні, бо злочин, який йому інкримінують він не вчиняв. Тому, обвинувачений і його захисник просили обрати йому будь-який інший більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши наявні матеріали провадження, головуючий суду присяжних вважає, що клопотання прокурора щодо обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином. Підставою для застосування запобіжного заходу є не лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а і наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, на які в даному випадку вказав прокурор. Головуючий суду присяжних враховує те, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з особливою жорстокістю, стосовно жінки, яка була подругою його цивільної дружини. При цьому, головуючий суду присяжних вважає доведеним ризик переховування обвинуваченого, оскільки він не має родичів, як повідомив в судовому засіданні, проживав разом з цивільною дружиною - ОСОБА_11 яка допитана судом і яка підтвердила той факт, що вони проживали на момент інкримінованого злочину в житлі, яке їм не належить і власного житла не мають. До того ж, свідок ОСОБА_11 не заявляла суду про своє бажання поручитися за процесуальну поведінку обвинуваченого. Але повідомила, що на даний час сама відбуває покарання з іспитовим строком. Зазначені обставини виключають обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання. До того ж, обвинувачений є раніше судимою особою за вчинення корисливого злочину, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення. Жодна особа, яка заслуговує на довіру, до теперішнього часу не звернулася до суду з заявою про бажання поручитися за поведінку обвинуваченого і взяти його на поруки, що виключає передачу його на поруки. У зв'язку з чим обґрунтовано існує ризик того, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення, ухилитися від суду в подальшому. На підставі викладеного, тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, враховуючи практику ЄСПЛ, головуючий суду присяжних, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК, оскільки у разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч. 3 ст. 183 КПК України, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду.
Враховуючи всі обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, майновий стан останнього, головуючий суду присяжних, вважає доцільним визначити розмір застави у максимальному розмірі, визначеному ч.5 ст. 182 КПК України для осіб, які вчинили тяжкі злочини, тобто у розмірі кратному 300 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, що становить 630600 гривень для забезпечення виконання обвинуваченим раніше визначених обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк судового розгляду, але не більше двох місяців, тобто до 11 лютого 2020 року.
Визначити обвинуваченому розмір застави у розмірі кратному 300 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, а саме у сумі 630600 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду протягом стоку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, відповідно до рішення Конституційного суду України.
Головуючий суддя
суду присяжних ОСОБА_1