вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/50/21
Провадження №2/547/138/21
12 березня 2021 року смт Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (викликом) в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,
У січні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину.
Позовну заяву мотивує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу з 02.05.1998 року. Від вказаного шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час проживає з позивачкою. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, розходження поглядів на життя. Фактичні шлюбні відносини та спільне господарство не ведуть, проживають окремо.
Крім того, оскільки домовленості щодо утримання неповнолітньої дитини між подружжям не досягнуто, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Також позивач просила після розірвання шлюбу залишити прізвище " ОСОБА_4 ", сплачені нею судові витрати стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 01.02.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позивачка ОСОБА_1 просила розглянути справу без її участі, позовну заяву просить задовольнити, а саме шлюб розірвати та стягнути аліменти на свою користь (а.с. 2).
Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивачки не подав, у судове засідання 12.03.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином (а.с. 16, 26).
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 02 травня 1998 року у Дмитрівській сільській раді м. Комсомольська Полтавської області, актовий запис № 06 (а.с. 5).
Сторони від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
Відповідно до довідки Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 19.03.2019 № 98, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що спільне подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, розходження поглядів на життя. Фактичні шлюбні відносини та спільне господарство не ведуть, проживають окремо, втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між ними. Збереження сім'ї неможливе і суперечить інтересам сторін. Син проживає з матір'ю. Суперечок про місце проживання неповнолітньої дитини і щодо розподілу спільного майна на дату подання позову немає.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позовної заяви в суді, примирення між сторонами не відбулось.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За правилом частини 2 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про присудження аліментів з відповідача, починаючи з 27 січня 2021 року.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 4, 76-81, 141-142, 263-265, 273, 274, 277, 280, 352, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - задоволити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 травня 1998 року Дмитрівською сільською радою м. Комсомольська Полтавської області, актовий запис № 06 - розірвати.
Залишити позивачці прізвище " ОСОБА_4 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.01.2021 року.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М.Самойленко