05.03.2021 Справа №607/22739/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.
представника позивача Варода П. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Варода Павло Борисович до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Варода П.Б. звернувся в суд з позовом до відповідача Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина за законом, зокрема, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 . Однак, звернувшись до нотаріуса було встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 з часу відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 проживав в місті Києві, тобто на великій відстані від місця знаходження спадкового майна, та у зв'язку із постійною зайнятістю на роботі не мав змоги оформити спадщину, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 йому від нотаріуса стало відомо, що шлюб між його батьками розірвано ще у 1997 році, і, відповідно, ніхто спадщину по смерті його матері не прийняв, а тому, строк було пропущено. Беручи до уваги те, що позивач не може реалізувати своє право на узаконення спадщини, просить суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Представник відповідача подала відзив на позов, в якому вказала, що позивач не зазначив та не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, вказавши тільки, що значна відстань була перешкодою для прийняття спадщини. Крім цього, з моменту смерті його матері пройшло більше десяти років, що свідчить про небажання позивача прийняти спадщину. Зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що позивач не цікавився більше десяти років спадковим майном та пропустив строк для прийняття спадщини, а тому, Тернопільська міська рада просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, однак про місце та час розгляду даної справи повідомлялася належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, однак подали заяву про розгляд справи без участі їхнього представника по наявних в справі документах, щодо заявлених позовних вимог не заперечують.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 29.01.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 155.
Померла ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 червня 1971 року.
Померла ОСОБА_2 до 20 січня 1997 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу від 04 грудня 2020 року № 00028790263.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видане 23.11.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 2149.
На день смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою ДП «Благоустрій 1» № 679 від 30 листопада 2020 року.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 , та його батькам, померлому ОСОБА_3 та померлій ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 1 квітня 2002 року.
Позивач ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований у вищевказаній квартирі з 10 травня 1994 року до 18 вересня 2002 року, що підтверджується записами в будинковій книзі.
На день смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 з 05 квітня 2007 року постійно проживав та проживає по даний час в АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою у його паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 від 27 липня 2000 року.
30 листопада 2020 року Перша Тернопільська державна нотаріальна контора за зверненням позивача ОСОБА_1 щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , повідомила про пропуск останнім шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
В силу статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до положень статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно із вимогами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У судовому засіданні з'ясовано, що позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у визначені законодавством строки, оскільки з часу відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 проживав в місті Києві, тобто на великій відстані від місця знаходження спадкового майна, та у зв'язку із постійною зайнятістю на роботі не мав змогу оформити спадщину, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 йому від нотаріуса стало відомо, що шлюб між його батьками розірвано ще у 1997 році, і, відповідно, ніхто спадщину по смерті його матері, яка залишилася у виді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , не прийняв.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Виходячи з зазначених положень закону, строк прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 закінчився 29 липня 2010 року.
У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд приходить до переконання, що позивач після смерті його матері проживав в місті Києві, тобто на великій відстані від місця знаходження спадкового майна, та у зв'язку із постійною зайнятістю на роботі не мав змоги оформити спадщину, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 йому від нотаріуса стало відомо, що шлюб між його батьками розірвано ще у 1997 році, і, відповідно, ніхто спадщину по смерті його матері не прийняв, у зв'язку із цим позивач не мав змоги подати документи про прийняття спадщини, а тому, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини за законом на спадкове майно.
Враховуючи, що строк прийняття звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, суд вважає, можливим визначити йому додатковий строк у два місяці для подання такої заяви.
За таких обставин, враховуючи надані у позові обґрунтування позивача, суд вважає, що причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є поважними, з метою захисту прав та інтересів позивача по справі, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визначити позивачу додатковий строк у два місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355 ЦПК України, статті 1270, 1272 ЦК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Варода Павло Борисович до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Тернопільська міська рада, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34344305.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Коперника, 1, код ЄДРПОУ 02900587.
Рішення суду складено та підписано 05 березня 2021 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко