Справа № 308/1927/17
15 лютого 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Бенца К.К.,
при секретарі судового засідання - Парова І.І.
за участі :
представника позивача - Куруц А.А.
представника відповідача - Козакова М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за зміненим позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі - продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна, -
Позивач ТОВ «Карпатський горизонт»звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору ТОВ «Карпатський горизонт» продав відповідачу ОСОБА_1 приміщення, загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 266596621101, за ціною визначеною п. 2.1. Договору.
Згідно п. 2.1. Договору відповідач ОСОБА_1 сплатив Позивачу ТОВ «Карпатський горизонт» суму у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок до підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язався сплатити на користь Позивача суму у розмірі 338 000 (триста тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок рівними частинами до 20.11.2014 року, а саме:
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.02.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.03.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.04.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.05.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.06.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.07.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.08.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.09.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.10.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.11.2014 року.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 порушував терміни сплати грошових коштів рівними частинами, в рахунок виконання зобов'язання жодних платежів не здійснював. Відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором і станом на день подання позовної заяви ОСОБА_1 в порушення умов договору не здійснив сплату 338 000 (трьохсот тридцяти восьми тисяч ) гривень нуль копійок у вищевказані строки, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті за умовами Договору в сумі 338 000 (триста тридцять вісім тисяч) гривень нуль копійок станом на день звернення до суду .
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві вказує, що сума заборгованості за період з 20.11.2014р. по 20.02.2017р. (823 дні) з урахуванням інфляційних втрат складає 239 540,10 грн., сума 3% річних за цей період складає 22864,00 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором купівлі-продажу нерухомого майнавід 14 січня 2014 року, яка складає: 338 000,00 грн. - сума основного боргу ,239 540,10 грн. (сума заборгованості з урахуванням інфляційних втрат) ; 22864,00 грн. - (3% річних), яку ТОВ «Карпатський горизонт»просило стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В ході розгляду справи, 12 грудня 2017 р. позивач, скориставшись наданими йому правами передбаченими ст. 49 ЦПК України, подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд : розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., 14 січня 2014 року та зареєстрований у реєстрі за № 16, предметом якого було нерухоме майно - приміщення, загальною площею 215,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 266596621101 та повернути приміщення загальною площею 215,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 266596621101 у власність ТОВ «Карпатський горизонт» (код ЄДРПУО 22074217, адреса місцезнаходження: Закарпатська обл., Міжгірський р-н., смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4). Вимоги заяви обгрунтовані тим, що покупець не здійснив розрахунку з Продавцем, а саме, було оплачено тільки 2 000,00 грн. до підписання Договору. Жодного платежу, який був передбачений умовами договору до сплати частинами - від Відповідача не надходило. Відсутня також нотаріально посвідчена заява або платіжний документ, що підтверджує проведення розрахунку Покупцем з Продавцем. 10 липня 2017 року Позивач надіслав Відповідачеві Лист-повідомлення за вих. № 10/07/17-1 про відмову від договору (його розірвання), внаслідок істотного порушення Відповідачем умов сплати основної суми за Договором. Однак, Відповідач проігнорував дане повідомлення.
Аргументи учасників справи :
В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові та заяві про зміну предмету позову. Зокрема зазначив, що відповідач відповідно до умов договору зобов'язаний був сплатити продавцю грошові кошти за продаж нерухомого майна рівними частинами у терміни встановлені умовами договору в строк до 20.11.2014 року та саме на цю дату відповідач повинен був провести повний розрахунок. Однак, на рахунок ТОВ «Карпатський горизонт» грошові кошти не надійшли. На адресу відповідача 10.07.2017 року було направлено повідомлення про розірвання договору, яке залишено відповідачем без задоволення .
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову , вказав, що він зобов'язаний був розрахуватись в строк до 20.11.2014 року. Однак, зміг перевести грошові кошти в сумі 338 000,00 грн. позивачу 30 березня 2017 року, що стверджуєтся платіжним дорученням №1 від 30.03.2017 року, а відтак виконав свої зобов'язання.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення змінених позовних вимог. 10.09.2019 року від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких зазначено, що є доведеним, що 30.03.2017р. відповідач дав доручення ПАТ АБ "Укргазбанку" на перевід обумовленої договором купівлі-продажу суми, а саме: 338 000 грн. на рахунок продавця, тобто ТОВ "Карпатський горизонт". У цей же день ПАТ АБ "Укргазбанк" провів банківський рахунок в "Коомінвестбанк". Позивач погодився на відстрочку платежів у строки, передбачені договором, і протягом 2014-2017 років жодних претензій, вимог до відповідача щодо перерахунку грошей періодичними платежами не ставив. Оскільки ТОВ "Карпатський горизонт" звернувся до суду з вимогою про розірвання договору, а суд відкрив провадження 11.04.17р. (ухвала суду про відкриття провадження від 11.04.17р.) вже після виконання відповідачем грошового зобов'язання та припинення у зв'язку з цим правовідносин, то вимоги позивача не можуть бути задоволені. Просила відмовити у задоволенні зміненого позову . Наголосила в судовому засіданні на тому, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.
20.06.2017 року представником відповідача - адвокатом Лемак В.Я. через канцелярію суду подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
06.10.2017 року представником ТОВ «Карпатський горизонт» через канцелярію суду подано до суду клопотання про надання матеріалів справ для ознайомлення.
12.12.2017 року представником ТОВ «Карпатський горизонт» через канцелярію суду подано до суду заяву про зміну предмета позову.
15.02.2018 року представником ТОВ «Карпатський горизонт» через канцелярію суду подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
20.02.2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
28.03.2019 року відповідачем через канцелярію суду подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
03.04.2019 року представником ТОВ «Карпатський горизонт» через канцелярію суду подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
28.08.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
03.09.2019 року представником ТОВ «Карпатський горизонт» через канцелярію суду подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
10.09.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду подано до суду письмові пояснення.
31.01.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
06.04.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
23.06.2020 року представником ТОВ «Карпатський горизонт» через канцелярію суду подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К. від 11.04.2017 року відкрито провадження у справі.
Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, надавши їм правову оцінку, суд приходить до слідуючого висновку.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Як встановлено судом, 14 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» як продавець та фізичною особою ОСОБА_1 як покупець, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна,(надалі-договір), який було посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В.,за умовами якого позивач ТОВ «Карпатський горизонт» продало, а покупець відповідач ОСОБА_1 купує (приймає) у власність приміщення, загальною площею 215,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 за ціною 340 000грн., з яких покупець зобов'язаний сплатити 2000 грн. до підписання договору, а решту 338000 грн. зобов'язався сплатити рівними частина у розмірі по 33800 грн. щомісяця в термін до 20.11.2014 р., що стверджується договором купівлі - продажу нерухомого майна, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору ТОВ «Карпатський горизонт» продає, а покупець купує ( приймає) у власність приміщення, загальною площею 215,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 266596621101, і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.
Згідно п. 2.1. вказаного договору продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 340 000 грн., які покупець, зобов'язаний сплатити продавцю наступним чином: 2000 гривень покупець сплатив продавцю на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ТОВ КБ «Коопінвестбанк», МФО 312248 до підписання цього договору, решту суми 338 000 гривень покупець зобов'язаний сплатити продавцю рівними частинами в термін до 20.11.2014 року, а саме:
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.02.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.03.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.04.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.05.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.06.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.07.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.08.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.09.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.10.2014 року;
-33 800 (тридцять три тисячі вісімсот) гривень нуль копійок в термін до 20.11.2014 року.
Факт отримання продавцем остаточного розрахунку за цим договором підтверджується його нотаріально засвідченою заявою або будь яким платіжним документом, що підтверджує проведення розрахунку покупцем по цьому договору, згідно чинного законодавства.
Відповідно до протоколу № 4-2013 Загальних зборів учасників ТОВ «Карпатський горизонт» від 10.12.2013 року було вирішено надати дозвіл на продаж ОСОБА_1 нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Карпатський горизонт»,а саме - приміщення аптеки загальною площею 215,5 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 ; погодитись на встановлення ціни продажу об'єкта нерухомого майна у сумі 340 000,00 грн.
Як встановлено судом, 10.07.2017 року позивач надіслав Відповідачу заяву-повідомлення про відмову від договору № 10/07/17-1, яким повідомив про відмову від укладеного 14.01.2014 року договору та вимогу про повернення у власність ТОВ «Карпатський горизонт» продане нерухоме майно, а саме приміщення загальною площею 215,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку із порушенням строків оплати по вищевказаному договору.
За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язання за договором купівлі - продажу, а саме в частині здійснення своєчасної та повної оплати за придбану нерухомість, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості за договором.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст.655,657 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
В даній справі між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору купівлі-продажу майнавід 14.01.2014 р.
Згідно ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст.6,627 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)
За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч умовам договору, свого зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 338 000,00 грн.
Доводи відповідача та його представника про те , що відповідач виконав умови договору та 30.03.2017 року перерахував грошові кошти в сумі 338 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, на підтвердження чого надав платіжне доручення №1 від 30.03.2017 року, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Відповідно до довідки виданої начальником відділення Укргазбанк від 21.08.2019 за № 5-280/06/658/2019 - 29.03.2017 року відкрито поточний рахунок на імя ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у національній валюті. 30.03.2017 року здійснено за дорученням клієнта згідно з платіжним дорученням № 1 було здійснено перерахування коштів в сумі 338000 грн. з призначенням платежу : «Оплата згідно договору купівлі-продажу майна від 14.01.2014 року - платник ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «Карпатський горизонт» в банку АТ «Комінвестбанк».
Відповідно до довідки за № 04-18/1-2 від 04.01.2018 року грошові кошти за платіжним дорученням № 1 від 30.03.2017 року на рахунок ТОВ «Карпатський горизонт» не надходили, оскільки рахунок одержувача № НОМЕР_2 , який вказаний в платіжному доручені № 1 від 30.03.2017 року не є рахунком ТОВ «Карпатський горизонт», а є транзитним рахунком Міжгірського відділення ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК»
Як встановлено судом, банк одержувача ПАТ «Комінвест банк» повернув кошти банку, що обслуговує платника (АБ Укргазбанк) із зазначенням причини повернення “ невірний рахунок отримувача коштів “1” від 30.03.2017 оплата згідно договору від 14.01.2014 “ , які в подальшому були перераховані на рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1 в АТ Укргазбанк, відповідно до меморіального ордеру № 1 від 04.04.2017 року.
Таким чином відповідач ОСОБА_1 не здійснив повний та своєчасний розрахунок з позивачем у строки та в порядку згідно умов укладеного договору купівлі - продажу нерухомого майна від 14.01.2014 року.
Окрім того, суд звертає увагу на умови договору купівлі - продажу , згідно яких решту суми 338 000 гривень покупець зобов'язаний був сплатити продавцю рівними частинами в термін до 20.11.2014 року, і тільки 30.03.2017 року покупець здійснює спробу перерахунку грошових коштів, тобто покупець - відповідач не виконав зобов'язання у строк та в порядку , встановлений договором, а відтак вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені фактичні обставини справи, останнім не доведено належного виконання взятого на себе зобов'язання обумовленого договором купівлі - продажу нерухомого майна від 14.01.2014 року та законом.
Відповідно до ч.1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами ст.ст.691,692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору ( ст. 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 27.11.18 у справі №912/1385/17, а також і у вищевказаній постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі 6-1449цс17.
Практичне застосування цієї норми ЦК України висвітлено у Постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року провадження № 6-75цс13, в якій зокрема зазначено, що суд оцінює істотність порушення договору використовуючи термін «значна міра», яка проявляється у позбавленні сторони бажаного результату, який вона мала отримати при укладенні договору. При цьому вина сторони, яка істотно порушила договір, не має будь-якого значення ні для оцінки порушення як істотного, ні для виникнення права у другої сторони вимагати розірвання договору.
Важливим критерієм істотності порушення договору також є розмір завданої шкоди, спричиненої таким порушенням, і який позбавляє потерпілу сторону отримати бажане при укладенні договору. Мова йде не лише про завдання шкоди у грошовій формі, які є прямими збитками, а також і про становище такої сторони, коли вона позбавляється можливості використовувати отримані результати договору.
Встановлюючи обставини справи та оцінюючи наявні докази суд оцінює також співвідношення розміру шкоди та з тим, що могла очікувати від виконання договору потерпіла сторона.
Суди встановлюють не тільки наявність істотного порушення договору, але й наявність завданої шкоди другою стороною, яка проявляється у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, їх розмірі, який позбавляє потерпілу сторону отримати бажане при укладенні договору; а також наявність істотної різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона отримала.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
ЦК України визначає, що правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, при цьому у сторін відсутнє право вимагати повернення виконаного ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору, і при істотному порушенні договору однією із сторін, друга сторона може лише вимагати відшкодування завданих їй збитків у зв'язку з розірванням договору.
Подібна правова позиція, з цього питання висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-158цс12 від 20 лютого 2013 року, в якій також зроблено висновок про те, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що підставою для розірвання договору є його істотне порушення однією із сторін, при цьому сторона, якій завдано таке порушення має довести реальну наявність такої шкоди та належним чином обґрунтувати свої доводи, а також надати належні та допустимі докази, що їх підтверджують, оскільки відсутність обґрунтованого підтвердження доводів про наявність завданої шкоди не матиме правового значення для розгляду справи.
Отже, зі змісту статті 651 ЦК України вбачається, що розірвання договору вважається екстраординарною подією, що передбачене у вичерпному переліку підстав.
Таким чином відповідач ОСОБА_1 , будучи покупцем за договором не здійснив повний та своєчасний розрахунок з позивачем згідно умов укладеного договору купівлі - продажу нерухомого майна від 14.01.2014 року.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору результату встановлює істотність порушення відповідачем його умов.
Наведені вище обставини підтверджують те, що відповідач дійсно допустив істотне порушення умов договору, оскільки він не здійснив своєчасну та повну оплату за придбання нерухомого майна за умовами договору, внаслідок чого продавець не отримав грошові кошти, що у своїй сукупності є підставою для розірвання договору в судовому порядку у відповідності до змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, дояких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умовзобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Верховний Суд в постанові від 24.06.2020р. у справі №922/2216/19 зробив висновок, що за змістом частини 2 статті 651 ЦК України підставами для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є (1) істотне порушення договору другою стороною або (2) встановлення умовами договору або законом конкретних випадків, настання яких є підставою для ініціювання стороною процедури примусового розірвання договору. При цьому у першому випадку сторона має довести обставину істотності порушення договору, тоді як у другому випадку достатнім є факт настання певної прямо передбаченої договором (законом) в якості підстави для розірвання договору обставини.
З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем істотних умов договору купівлі - продажу нерухомого майна від 14.01.2014 року, відповідно, наявність передбачених договором та встановлених законом підстав для його розірвання, позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 14.01.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» як продавець та фізичною особою ОСОБА_1 як покупець є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги в частині повернення приміщення загальною площею 215,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 266596621101 у власність ТОВ «Карпатський горизонт» (код ЄДРПУО 22074217, адреса місцезнаходження: Закарпатська обл., Міжгірський р-н., смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4), суд зазначає, що ЦК України визначає, що правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, при цьому у сторін відсутнє право вимагати повернення виконаного ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору, і при істотному порушенні договору однією із сторін, друга сторона може лише вимагати відшкодування завданих їй збитків у зв'язку з розірванням договору.
Подібна правова позиція, з цього питання висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-158цс12 від 20 лютого 2013 року, в якій також зроблено висновок про те, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позовних вимог про відшкодування завданих збитків у зв'язку з розірванням договору позивач не заявляв.
Відтак з огляду на викладене, на думку суду, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення приміщення у власність ТОВ «Карпатський горизонт».
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропор-ційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позов-них вимог.
В порядку ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1600, 00 грн. за немайнову вимогу.
Керуючись ст. ст. 11, 12, 15, 16, 526, 549, 610-612, 624, 626-629, 651 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 82, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України суд ,-
Змінені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі - продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна - задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі - продажу нерухомого майна - приміщення, загальною площею 215,5 кв. м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 266596621101, посвідчений 14 січня 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., зареєстрований у реєстрі за №16.
В решті змінених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» суму сплаченого ним судового збору в розмірі 1600,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатський горизонт» (місце знаходження : 90000, Міжгірський р-н, смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2 ).
Дата складання повного тексту рішення суду 24.02.2021 р.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца