Справа № 761/7278/21
Провадження № 2-н/761/177/2021
26 лютого 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу, яким стягнути з Державного підприємства «Держвуглепостач» середній заробіток за час затримки розрахунку, -
В лютому 2021р. заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обґрунтоване тим, що, відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Варто також зазначити, що за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства. Вирішуючи справи такої категорії, суди встановлюють як факт затримки виплати належних працівнику сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відсутність спору про їх розмір, так і наявність вини роботодавця у затримці розрахунку при звільненні.
Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заявником не надано доказів того, що ДП «Держвуглепостач» нарахувало йому, але не виплатило середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний ним період у розмірі 146 511,27 грн., а тому вказана вимога не є безспірною.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163цього Кодексу.
Таким чином, вивчивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, яким стягнути з ДП «Держвуглепостач» середній заробіток за час затримки розрахунку, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 263, 352-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, яким стягнути з Державного підприємства «Держвуглепостач» середній заробіток за час затримки розрахунку.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: