Справа № 760/5614/21
Провадження № 1-кс/760/1848/21
за результатами розгляду скарги
на рішення, дію чи бездіяльність
11 березня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 (ордер від 05.03.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) в інтересах ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) на бездіяльність уповноважених службових осіб Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - Солом'янське управління поліції), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
05.03.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , датована 05.03.2021, на бездіяльність уповноважених службових осіб Солом'янського управління поліції, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 02.03.2021.
Скаржник просить:
- визнати бездіяльність уповноважених осіб (слідчих) Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, незаконною;
- зобов'язати уповноважених осіб (слідчих) Святошинського управління поліції внести до ЄРДР відомості, викладені в його заяві про злочин від 02.03.2021, зареєстрованої в канцелярії Єдиного обліку ЧЧ Святошинського управління поліції за вх. № 3551 від 03.03.2021 (ЖЕО № 10664 від 04.03.2021) про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 383 Кримінального кодексу України (далі - КК України), надати відповідний витяг з ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 05.03.2021 для розгляду відповідної скарги визначено слідчу суддю ОСОБА_1 . Скаргу фактично передано судді по реєстру 09.03.2021.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.03.2021 відкрито провадження та призначено вказану скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.03.2021. Про дату, час та місце розгляду скарги учасників провадження повідомлено телефонограмами суду.
У судове засідання 11.03.2021 з'явився заявник - ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ), який доводи та вимоги скарги підтримав. Додатково зазначив, що зранку телефонував до Солом'янського управління поліції, щоб дізнатись про розгляд його заяви від 02.03.2021, на що йому повідомлено, що така заява буде розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Солом'янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві явку представника у судове засідання не забезпечено, незважаючи на належне повідомлення про дату та час його проведення. Про причини неявки та правову позицію щодо скарги, суд не повідомлено.
Дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою від 02.03.2021 про вчинення кримінального правопорушення, в якій заявник просив:
- внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості згідно з даною заявою, за фактом вчинення керівниками громадських організацій «ЦСТ «Інфопростір», «ПО» Оріяна», Спілки політв'язнів та репресованих Дніпропетровської області, «Коло змін», «Товариство «Наша нація», «Центр Громадських розслідувань», «Правозахисна група «СІЧ», Дніпропетровської обласної громадської організації «Комітет виборців України» та представниками, завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 383 КК України, та розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні;
- визнати ОСОБА_4 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а адвоката ОСОБА_3 - представником потерпілого, а також надати документ, що підтверджує внесення відомостей до ЄРДР за даною заявою із зазначенням номера кримінального провадження та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Як вбачається з відмітки на копії відповідної заяви, наданої суду, така заява зареєстрована в канцелярії Солом'янським управлінням поліції 03.03.2021.
В обґрунтування відповідної заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 вказав, зокрема, наступне:
«Повідомляємо Вас про факт кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме завідомо неправдивого повідомлення органу . досудового розслідування про нібито вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ст. 209. ч. 1 ст. 364, ст. 368-5. ст. 369, ч. 2 ст. 369-2, ст. 376 КК України (легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; зловживання владою: незаконне збагачення: пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, зловживання впливом, втручання в діяльність судових органів).
Так, 02.07.2020 керівниками громадських організацій «ЦСТ «Інфопростір», «ПО» Оріяна», Спілки політв'язнів та репресованих Дніпропетровської області, «Коло змін», «Товариство «Наша нація», «Центр Громадських розслідувань», ТО «Правозахисна група «СІЧ» подано до Національного антикорупційного бюро України, заяву про нібито вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368-5, 369, 369-2, 376 КК України.
Слід зауважити, що викладене в заявах очевидно не відповідає й не може відповідати дійсності, оскільки ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника Голови ДОДА у 2014-2015 роках згідно своїх посадових обов'язків взагалі не мав повноважень щодо координації роботи правоохоронних органів, які є незалежними у своїй діяльності.
Надалі, не полишаючи намірів з незаконного кримінального переслідування ОСОБА_4 , іншим керівником громадської організації - Дніпропетровської обласної громадської організації «Комітет виборців України», 09.12.2020 подано нову заяву завідомо неправдивого змісту щодо нібито вчинення моїм клієнтом кримінальних правопорушень за ст. 209, 368-5 КК України.
Повідомлення керівниками ГО «ЦСТ «Інфопростір», «ПО» Оріяна», Спілки політв'язнів та репресованих Дніпропетровської області, «Коло змін», «Товариство «Наша нація», «Центр Громадських розслідувань», «Правозахисна група «СІЧ», Дніпропетровської обласної громадської організації «Комітет виборців України» до правоохоронних органів завідомо неправдивої інформації про нібито вчинення моїм клієнтом кримінальних правопорушень за надуманими обставинами, поява в засобах масової інформації та телеграм-каналах публікацій викривленого змісту безпосередньо після таких звернень, представництво їх інтересів в суді одними і тими ж представниками - адвокатами, беззаперечно свідчить про вчинення злочину щодо мого клієнта за попередньою змовою групою осіб.
Вищевикладені факти переконливо свідчать про цілковиту безпідставність звинувачень зі сторони керівників громадських організацій на адресу мого клієнта, а також вказують на ознаки умисного вчинення останніми завідомо неправдивого повідомлення про злочин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Отже, на нашу думку, у діях керівників громадських організацій «ЦСТ «Інфопростір», «ПО» Оріяна», Спілки політв'язнів та репресованих Дніпропетровської області, «Коло змін», «Товариство «Наша нація», «Центр Громадських розслідувань», «Правозахисна група «СІЧ», Дніпропетровської обласної громадської організації «Комітет виборців України» та їх представників, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 383 КК України, а саме завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочинів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб».
Як зазначає заявник, відповідь на таку заяву Солом'янським управлінням поліції наразі не надана. Солом'янським управлінням поліції дану обставину на день розгляду скарги не спростовано.
За змістом ст. 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, а повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зокрема вказав, що питання правової оцінки заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення, є складним і неоднозначним, і воно характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг. Так, у слідчій і в судовій практиці щодо цього питання є щонайменше два підходи. Згідно з першим передбачається так зване автоматичне внесення відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Цей підхід не передбачає оцінки відповідної заяви чи повідомлення на предмет того, що викладені відомості дають підстави констатувати певні ознаки складу злочину. У свою чергу, другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що, на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наводячи приклад, що в окремих випадках слідчі судді перевіряють не лише факт реагування чи нереагування на заяву про кримінальне правопорушення, а й здійснюють аналіз причин, внаслідок яких належне реагування не було забезпечено, категорично не заперечував можливість такої судової практики.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив на тому, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Вказане слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
При цьому слідчий суддя враховує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Зі змісту заяви представника ОСОБА_4 вбачається, що він вказує на вчинення ініціаторами кримінального провадження щодо скаржника, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України.
Дослідивши вказану заяву, слідчим суддею не встановлено підстав, які б вказували на подію кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що слід відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 поданої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Солом'янського управління поліції, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 02.03.2021.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 214, ст.ст. 220, 303, 304, 307 КПК України слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1