Справа №:755/10691/20
Провадження №: 1-кп/755/455/21
"10" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження заходу забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100040003822 від 10.06.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чаньків Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження, у якому судом, на виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, на обговорення учасників було поставлено питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні прокурор вважав за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, характеризуючі особу останнього дані не змінилися. Обставини регламентовані ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу та просив зменшити розмір застави, визначений судом під час обрання запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що визначений судом розмір застави є непомірним для нього.
Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
На цей час обвинувачений та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує наступне.
Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Чаньків Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянин України, українець, з вищою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий.
Обвинувачений ОСОБА_3 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, є раніше судимою особою.
Так суд враховує, що ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу, який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності та із застосуванням насилля, що може вказувати на його схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та ухилення від суду.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, заявлені прокурором під час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшились.
При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що суд вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.
Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку тримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити у межах строків визначених вказаним Кодексом.
При цьому, суд враховує, що у світлі норм ч. 7 ст. 182 КПК України, яка регламентує, що у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 05 серпня 2020 року, з огляду на що, у порядку вказаної статті зазначеного Кодексу повторно відсутні підстави визначати заставу. Крім того, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави, що є альтернативним запобіжним заходом та визначена ухвалою судді від 05 серпня 2020 року у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 175760 гривень під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказаний розмір застави суд вважає достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України та запобігання ризикам, заявленим прокурором під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, які на даний час не зменшились, а тому клопотання сторони захисту щодо зменшення суми застави задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо зменшення суми визначеної судом застави, як альтернативного запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати 60 днів, тобто до 08.05.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 11.03.2021 року о 16 год. 00 хв.
Головуючий суддя: ОСОБА_1