Номер провадження 2/754/632/21
Справа №754/3448/20
Іменем України
(повне рішення суду виготовлено 11.03.2021 року)
11 березня 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового: Дорошенко В.В., справи № 754/3448/20
ОСОБА_1 - позивач
Вищий навчальний заклад Київський міський медичний коледж - відповідач
Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Служби безпеки України - третя особа 1
Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Державної міграційної служби України - третя особа 2
Керівник Вищого навчального закладу Київського міського медичного коледжу В'юницький Володимир Петрович - третя особа 3
Вимоги позивача: скасування наказу про відрахування з коледжу
Гошко В.І. - адвокат позивача
Чайка Л.Ц. - представник відповідача
Коломієць В.В. - представник третьої особи 1
Вахненко С.В. - представник третьої особи 2
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати наказ директора відповідача від 11.11.2019 № 37-ІС «Щодо відрахування іноземних студентів» про відрахування позивача.
У судовому засіданні представник третьої особи 1 вважає позовні вимоги безпідставними та не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, адвоката позивача, відповідача та третіх осіб 2 і 3.
Позивач і його адвокат у судове засідання не з'явились і адвокатом позивача до суду подано заяву про розгляд справи за його і позивача відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи, представник відповідача повідомлявся під розписку.
Треті особи 2 і 3 в судове засідання не з'явились, подавши до суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з'явились.
Вислухавши третю особу 1, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Позивачу, як громадянину Азербайджанської Республіки виданого дозволу на імміграцію в Україну від 16.03.2017 видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 06.04.2017.
Між позивачем і відповідачем укладено договір № 532/18 про надання освітніх послуг від 31.08.2018 у період з 01.09.2018 по 30.05.2021 та відповідно до підпункту 3.2. п. 3 якого, відповідач має право: 3.2. відрахувати позивача за невиконання або неналежне виконання вимог законодавства України та умов цього договору, в тому числі в разі несвоєчасного внесення плати за освітню послугу.
Третьою особою 2 прийнято рішення від 03.10.2019 № 319 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та цим рішенням скасовано видану посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 06.04.2017, а також у цьому рішенні зазначено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про імміграцію» особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.
У листі третьої особи 1 від 08.11.2019 № 51/9/2-47688, адресованого відповідачу, останньому повідомлено про рішення третьої особи 2 від 03.10.2019 та зазначено, що відповідач інформується для прийняття управлінських функцій.
Відповідно до доповідної записки помічника директора по роботі з іноземними студентами Л.Ц. Чайки на ім'я третьої особи 3, як директора відповідача, останнього проінформовано про лист третьої особи 1 від 08.11.2019 № 51/9/2-47688 та рішення третьої особи 2 від 03.10.2019 відносно позивача.
На підставі доповідної записки помічника директора по роботі з іноземними студентами Л.Ц. Чайки, наказом відповідача від 11.11.2019 № 37-ІС позивача відраховано зі складу студентів відповідача в зв'язку з порушенням умові договору на навчання.
Як на час видачі наказу відповідача від 11.11.2019 № 37-ІС так і на час подання позову та розгляду справи по суті, суду не надано і судом не здобуто доказів, які б свідчили про недійсність чи незаконність рішення третьої особи 2 від 03.10.2019 № 319 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та які б свідчили про відсутність у відповідача права виконувати підпункт 3.2. п. 3 укладеного між позивачем і відповідачем договору № 532/18 про надання освітніх послуг від 31.08.2018, а саме щодо невиконання або неналежного виконання позивачем вимог законодавства України щодо законності перебування на території України, стороною позивача суду не надано і судом не здобуто.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, 1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення у справі Проніна проти України).
Будь-яких конкретних правових доказів про недотримання відповідачем вищевказаних норм права, сторона позивача суду не надала і судом таких доказів не здобуто.
За таких обставин у задоволенні позову відмовляється за недоведеністю позовних вимог.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Вищого навчального закладу Київського міського медичного коледжу (місцезнаходження: м. Київ, вул. Братиславська, 5, ЄДРПОУ 05416136).
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.