Номер провадження 2/754/681/21
Справа №761/32270/19
Іменем України
24 лютого 2021 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.,
за участю
представника позивача ОСОБА_7,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
Позивач ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.06.2016 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та відповідачем було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8800661. У відповідності до умов вказаного полісу страхування, страхова компанія взяла на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
07.10.2016 року о 23 год. 45 хв. на 25 км а/д Київ-Житомир біля с.Капітанівка мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone», д.н.з. НОМЕР_3 , від керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких помер. Відповідно до вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2018 року, відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Як зазначає позивач, дружина померлого ОСОБА_5 звернулась до страховика ПрАТ «СК «ВУСО» з заявою про виплату страхового відшкодування за полісом № АЕ/8800661. На підставі страхового акту № 11860-24 від 11.12.2018 року та доповнення № 1 від 21.07.2019 року ПрАТ «СК «ВУСО» було сплачено ОСОБА_6 страхове відшкодування в загальному розмірі 200 000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика за шкоду, пов'язану із смертю одного потерпілого), що підтверджується платіжним дорученням № 27647 від 11.12.2018 року та платіжним дорученням № 16463 від 21.06.2019 року. Відтак, право регресної вимоги виникло у страховика з моменту повної виплати страхового відшкодування, тобто 21.06.2019 року. Як вбачається з вищевказаного вироку, відповідач керував забезпеченим автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Позивач вказує і на те, що 11.07.2019 року року між ПрАТ «СК «ВУСО» (первісний кредитор) та ним (новий кредитор) укладено договір № 11/07/2019 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за полісом № АЕ/8800661 від 07.06.2016 року.
Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що досудова вимога залишена відповідачем без реагування, позивач просить стягнути з відповідача на його користь завданні збитки в порядку регресу у розмірі 200 000,00 грн.; витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 2000,00 грн. покласти на відповідача; витрати на правову допомогу в розмірі 17 000,00 грн. покласти на відповідача.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 11.03.2020 року вказану цивільну справу передано до Деснянського районного суду м.Києва для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 28.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, вказуючи на те, що між ним та потерпілою особою ОСОБА_6 укладено угоду про відшкодування завданої шкоди, яка ним відшкодовується в добровільному порядку.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
07.06.2016 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та відповідачем було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8800661, за умовами якого страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
07.10.2016 року о 23 год. 45 хв. на 25 км а/д Київ-Житомир біля с.Капітанівка сталась ДТП за участю автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone», д.н.з. НОМЕР_3 , від керуванням ОСОБА_4 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких помер.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2018 року, відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Вказаним вироком також встановлено, що відповідач на момент ДТП керував забезпеченим автомобілем в стані алкогольного сп'яніння
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Дружина померлого ОСОБА_5 - потерпіла особа ОСОБА_6 звернулась до страховика ПрАТ «СК «ВУСО» з заявами про виплату страхового відшкодування за полісом № АЕ/8800661 04.09.2017 року, 05.12.2018 року, 11.04.2019 року.
На підставі страхового акту № 11860-24 від 11.12.2018 року та доповнення № 1 від 21.06.2019 року ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило ОСОБА_6 страхове відшкодування в загальному розмірі 200 000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика за шкоду, пов'язану із смертю одного потерпілого згідно договору страхування), що підтверджується платіжним дорученням № 27647 від 11.12.2018 року та платіжним дорученням № 16463 від 21.06.2019 року.
11.07.2019 року року між ПрАТ «СК «ВУСО» (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір № 11/07/2019 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за полісом № АЕ/8800661 від 07.06.2016 року.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» (із змінами і доповненнями) передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до підпункту «а» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо водій керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: ) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Оскільки вищевказана ДТП сталась з вини відповідача, який на момент завдання шкоди перебував у стані алкогольного сп'яніння, то саме він зобов'язаний відшкодувати в регресному порядку заподіяні збитки в розмірі 200 000,00 грн., право на отримання яких виникло у позивача на підставі договору № 11/07/2019 про відступлення права вимоги від 11.07.2019 року.
Заперечення відповідача проти позову суд до уваги не приймає, оскільки укладення між ним та потерпілою ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження угоди про добровільне відшкодування шкоди не виключає його відповідальності за договором страхування та підстав для відмови в задоволенні позову не дає. Обов'язок такого відшкодування покладений на відповідача як умовами договору страхування, так і положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Інших заперечень щодо позовних вимог відповідачем не заявлялось.
Відтак, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, тобто, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2000,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 17 000,00 грн.
Керуючись ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 38, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 , завдані збитки в порядку регресу в розмірі 200000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2000 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 17000 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя