ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4518/20
провадження № 2/753/3057/21
"11" березня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Бебі В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду, оскільки позивач та/або її представник 13.01.2021 року та 11.03.2021 року повторно не з'явились у судові засідання без поважних підстав, при цьому позивач була двічі повідомлена судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у її відсутність або у відсутність свого представника не зверталась.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Згідно п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 10.03.2020 року (а.с.2). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 30.03.2020 року було відкрито провадження у справі (а.с.10-11),
та призначено судовий розгляд на 13.01.2021 року на 9-45 годин. Сторонам були направлені судові повідомлення за адресами, вказаними в позові (а.с.12), однак вони повернулись не врученими з відміткою: адресат відсутній (а.с.13).
Тому 13.01.2021 року в судове засідання позивач та/або її представник не з'явились (а.с.15), що стало наслідком відкладення розгляду справи на 11.03.2021 року на 8-50 годин. Позивачу було направлено повторно судове повідомлення (а.с.16), яке повернулось до суду не врученим з тих же самих підстав (а.с.17). Таким чином, вона була належним чином двічі повідомлена про дату вказаного розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання позивача.
Однак 11.03.2021 року позивач та/або її представник в судове засідання до зали суду не з'явились повторно, з заявами про підтримку позовних вимог та розгляд справи у її відсутність та/або у відсутність її представника позивач не зверталась.
Таким чином, позивач була двічі належним чином повідомлена судом про розгляд справи і двічі вона та/або її представник(и) не з'явилась (лись) до суду без поважних підстав.
Згідно ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між першим і другим судовими засіданнями, тобто між 13.01.2021 року та 11.03.2021 року пройшов близько двохмісячний термін, однак вказана процесуальна особа, позивач та/або представник (ки) позивача не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 11.03.2021 року або на дати, які передували вказаній.
Таким чином, оскільки позивач або/та представник (представники) позивача 13.01.2021 року та 11.03.2021 року повторно не з'явились до суду без поважних підстав, при цьому позивач була двічі повідомлена судом про розгляд справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у її відсутність або у відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи не зверталась, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває близько 12 місяців, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлена права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.
Керуючись ст.44; 130; 131; 210; 223; 257; 259-260 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :