Справа № 752/23087/20
Провадження №: 1-кс/752/416/21 У Х В А Л А
04.03.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах цивільного позивача - ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100000000963 від 02.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах цивільного позивача - ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100000000963 від 02.11.2020, а саме: накласти арешт на нерухоме майно, належне підприємствам: ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика», ТОВ «Лайткор Груп», ТОВ «Світ Ласощів, ПАТ «Атомпромкомплекс», ТОВ «Навігатор Проперті Менеджмент», ТОВ «Петрус - Інвестбуд», заборонивши вчиняти значні правочини керівникам (особам, що виконують обов'язки чи повноваження керівників). Також, просив накласти арешт на транспортні засоби, належні ТОВ «Транс-Вест-Експедиція».
В обгрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СУ ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020100000000963 від 02.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до слідчого управління ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_4 про заволодіння шляхом шахрайства належною йому часткою в статутному капіталі ТОВ «Петрус -інвестбуд» в розмірі 50%, яке вчинено 30.10.2020 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами.
З метою вжиття заходів для забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні в заявника виникла необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно.
В судове засідання ніхто не з'явився, про день та час розгляду клопотання повідомлені належним чином.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши зміст клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 та ч. 1 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно із ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу, а саме: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиів, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.
Згідно абзацу другого частини першої ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах цивільного позивача - ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100000000963 від 02.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: