Справа № 369/2835/20
Провадження № 2/369/2705/20
10.03.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., за участю секретаря Моргун А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2020 року законний представник ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд визнати незаконними дії Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов'язати Виконавчий комітет Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області поновити реєстрацію місця проживання неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що іншого місця реєстрації малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано не було, законний представник дітей ОСОБА_1 дізнався про зняття дітей з місця реєстрації тільки у листопаді 2019 року. Звертає увагу на те, що його, як батька дітей, не було залучено до процесу прийняття відповідачем своїх рішень, що стосуються зняття з реєстрації, тобто батько дітей ніколи не надавав згоди на зняття з реєстрації дітей.
Вважає, що відповідач неправомірно діяв під час зняття з реєстрації малолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони фактично були зареєстровані з матір'ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від 03.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.09.2020 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені, просили суд розглядати справу без їх участі.
У зв'язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що представник АТ «Альфа-Банк» Федчук В.В. звернувся із заявами №87 від 10.07.2019 та №88 від 10.07.2019 до відділу реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб та формування і ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Вишневої міської ради щодо зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей у зв'язку зі зміною власника житла.
10.07.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зняті відповідачем з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою представника АТ «Альфа-Банк» Федчука В.В. на підставі відчуження житла, а саме: відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.02.2019 було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк» на підставі іпотечного договору, що підтверджується вказаним витягом та відмітками в заявах про зняття з місця проживання від 10.07.2019 року.
З вказаного витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.02.2019 є АТ «Альфа-Банк».
28.09.2019 мати позивачів ОСОБА_4 померла, що вбачається зі свідоцтва про смерть.
З огляду на свідоцтва про народження ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як передбачено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13.
Частиною першою статті 242 ЦК України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що право власності- це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону. Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування. Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника). Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку за місцем її проживання.
Статтею 91 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Відповідно до пункту 3 Правил реєстрації місця проживання затверджених Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 № 207 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Пунктом 11 Правил реєстрації місця проживання затверджених Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 № 207 визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання затверджених Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (в редакції станом на час зняття позивачів з реєстрації) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев'ятому цього пункту, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або за заявою власника/наймача житла або їх представників. Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування. Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами). Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Частинами 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
З огляду на абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Зняття з реєстрації місця проживання на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на спірну квартиру зареєстровано за новим власником на підставі договору купівлі-продажу квартири, за відсутності рішення суду про позбавлення права користування спірним житловим приміщенням осіб, місце проживання яких зареєстровано у квартирі, - є неправомірним (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 820/6316/15).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто, в результаті аналізу правових норм, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.
З комплексного аналізу законодавства України вбачається, що договір іпотеки не відноситься до категорії правочинів відчуження нерухомого майна. Більш того, зі змісту ст. 40 Закону України «Про іпотеку» вбачається особливий порядок виселення осіб, які проживають у житлі, на яке звернено стягнення за іпотечним договором, внаслідок чого може бути здійснено їх зняття з реєстрації, а саме: у добровільному порядку або за рішенням суду. Такого судового рішення відповідачу під час подачі заяви про зняття з реєстрації позивачів пред'явлено не було, так само як і суду в ході розгляду справи.
Також суду не було надано доказів того, що відповідачу для зняття з реєстрації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було надано інші документи, передбачені Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, що давали б підстави вважати, що право користування ними квартирою за спірною адресою припинено.
А отже, відвідач без законної підстави зняв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з реєстрації за спірною адресою, тому суд задовольняє позов в частині вимог про визнання дій відповідача незаконними.
Разом з тим, реєстрація місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказує на їх право користування спірною квартирою, проте з матеріалів справи вбачається, що дана квартира належить на праві власності АТ «Альфа-Банк», саме за заявою якого і було неповнолітніх знято з реєстрації, тобто саме АТ «Альфа-Банк» було порушено право неповнолітніх в частині їх реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, АТ «Альфа-Банк», поруч із виконавчим комітетом Вишневої міської ради, не було залучено до участі у справі у якості відповідача, а з власної ініціативи суд позбавлений можливості залучати до участі осіб у якості відповідачів, таке право та можливість в силу вимог ст. 51 ЦПК України надано лише позивачу.
Тобто, так як порушення прав неповнолітніх шляхом зняття їх з реєстрації за спірною адресою мало місце не лише з боку відповідача, а й з боку АТ «Альфа-Банк», що не було залучено у якості відповідача та є власником квартири за цією адресою, суд змушений відмовити у задоволенні позову у частині поновлення реєстрації місця проживання.
З урахуванням вищевказаного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 242, 316, 317 ЦК України, ст.ст. 7, 91 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 40 Закону України «Про іпотеку», п.п. 3, 11, 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 59, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати незаконними дії виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: Виконавчий комітет Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, код ЄДРПОУ 34091724, адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29.
Інформація про третю особу: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, адреса:03115, м. Київ, просп. Перемоги, 126.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук