Справа № 939/2052/20
Іменем України
11 березня 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.
за участю секретаря - Щербакової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просив скасувати постанову поліцейського Ірпінського ВП ГУНП в Київській області про накладення на нього, ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, закрити відносно нього провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Позов мотивував тим, що Правил дорожнього руху не порушував, оскільки здійснив паркування з правої сторони, на узбіччі автомобільної дороги, за межами зупинки громадського транспорту, здійснюючи паркування перешкод для дорожнього руху або безпеки руху не створив. Крім цього оскаржувана постанова складена без дотримання вимог чинного законодавства, з порушенням його прав, без зазначення який саме підпункт пункту 15.9 Правил дорожнього руху він порушив.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позов підтримав.
Представник Ірпінського ВП ГУНП в Київській області відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2020 року поліцейський Ірпінського ВП ГУНП в Київській області виніс постанову серії БАБ №362448 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він на автодорозі Київ Ковель, в м Буча, на автомобілі "Сheri Аmulet", д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, то постанову необхідно скасувати.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналогічні повноваження передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто приписами ст. 293 КУпАП та ч.3 ст. 286 КАС України передбачено, що при скасуванні постанови повинно бути прийнято рішення про надіслання справи на новий розгляд або закриття справи. Зазначеними нормами не передбачена можливість лише скасування постанови.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Враховуючи викладене, оскільки відсутні підстави для надіслання справи на новий розгляд, то справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 121, 251, 254, 287 КУпАП, керуючись ст.286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії БАБ №362448, винесену поліцейським Ірпінського ВП ГУНП в Київській області 19 жовтня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.
Головуючий-суддяД.Унятицький