про повернення апеляційної скарги
05 березня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, суддя-доповідач по справі - ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року, -
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2020 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Також цим вироком частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 та ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 10 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
На даний вирок обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка 04.02.2021 року разом матеріалами кримінального провадження надійшла до суду апеляційної інстанції.
Перевіркою апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що вона не відповідає приписам ст. 396 КПК України, оскільки у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення, просить повторно переглянути рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2020 року та скасувати оскаржуваний вирок стосовно нього у справі №759/17891/19 по суті позовних вимог ОСОБА_2 .
При цьому, апелянт не зазначає, яке судове рішення має ухвалити апеляційний суд, відповідно до положень статті 407 КПК України, в якій наведено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного суду від 08.02.2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишено без руху з наданням терміну для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
На виконання вказаної ухвали обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в новій редакції, в якій останній, посилаючись на положення ст.ст. 292, 294-296, 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, просить повторно переглянути рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2020 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про нанесення легких тілесних ушкоджень та скасувати оскаржуваний вирок від 28.12.2020 року стосовно нього у справі №759/17891/19. Крім цього, апелянт просить скасувати стягнення з ОСОБА_2 вартість проведеної експертизи, а також скасувати цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у зв'язку з відсутністю моральної шкоди у потерпілого.
Перевіряючи подану обвинуваченим апеляційну скаргу в новій редакції на її відповідність вимогам ст. 396 КПК України, вбачаю наявними перешкоди для її прийняття судом апеляційної інстанції та відкриття по ній апеляційного провадження.
Так, за змістом вимог встановлених статтею 396 КПК України, в апеляційній скарзі, в числі інших визначених законом обставин, повинно бути відображено прохання особи, яка подає апеляційну скаргу, яке має взаємоузгоджуватись з її доводами щодо незаконності оскаржуваного рішення та має бути вказано, яке судове рішення має ухвалити апеляційний суд, відповідно до положень статті 407 КПК України, в якій наведено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, про що зазначав суд апеляційної інстанції в ухвалі від 08.02.2021 року про залишення без руху апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 .
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Однак, висуваючи вимогу про скасування оскаржуваного вироку Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2020 року, обвинувачений ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі в новій редакції не вказує, яке судове рішення має ухвалити апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги, вичерпний перелік яких визначено частиною 1 статті 407 КПК України, на що апеляційний суд звертав увагу апелянта у своїй ухвалі 08.02.2021 року про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху.
Отже, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 в новій редакції на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2020 року стосовно нього подана без належного дотримання вимог ст. 396 КПК України, оскільки у своїй скарзі апелянт не вказує, яке судове рішення має ухвалити апеляційний суд за наслідками апеляційного розглядуданої справи, відповідно до положень ч.1 ст. 407 КПК України, а тому суд апеляційної інстанції не може прийняти вказану апеляційну скаргу обвинуваченого до розгляду та відкрити по ній апеляційне провадження, оскільки за змістом вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції виключно в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Оскільки обвинуваченим ОСОБА_2 не були усунуті зазначені в ухвалі апеляційного суду від 08.02.2021 року недоліки його апеляційної скарги, то подана ним апеляційна скарга на вирок на вирок Святошинськогорайонного суду м. Києва від 28.12.2020 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року -повернути особі, яка її подала.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Київського апеляційного
суду - доповідач у справі ОСОБА_1