10 березня 2021 року місто Київ
справа № 761/47764/19
апеляційне провадження № 22-ц/824/6050/2021
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоюГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У грудні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовлено.
На вказане судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовлено. Позивач не був присутнім в судовому засіданні під час ухвалення судового рішення. Дата складання повного тексту судового рішення не зазначена.
Наведені обставини свідчать про те, що останнім днем строку для подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення є 26 червня 2020 року.
Апеляційна скарга подана 1 березня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому у тексті апеляційної скарги не зазначено щодо обґрунтованості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, у порушення пункту 8 частини 2 статті 356 ЦПК України скаржником не вказано дату отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи зазначене, скаржнику необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та вказати підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Також скаржнику слід звернути увагу, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 356 ЦПК України).
Крім того, скаржником не сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги.
Порядок сплати та розміри судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги становить 6 457 грн. 42 коп.
Разом із тим, скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність цільових коштів на сплату судового збору.
Відповідно до статті 136 ЦПК України та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Умови за яких суд може звільнити від сплати судового збору визначені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою звільнити сторону від сплати судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положення частини 3 статті 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від сплати судового збору відсутні.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 6 457 грн. 42 коп.
Судовий збір повинен бути сплачений на розрахунковий рахунок № UA548999980313101206080026010, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал відповідної квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі неподання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин поважності його пропуску у визначений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали щодо сплати судового збору у визначений строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов