Справа № 2а-1319/10/1070 (2а-9316/09/1070)
24 березня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
при секретарі Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СП Княжичі» про стягнення заборгованості,
1 вересня 2009 року Броварська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СП Княжичі» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті штрафних санкцій по податку на додану вартість та податку на прибуток у загальній сумі 2 280, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій по податку на додану вартість та податку на прибуток у загальній сумі 2 280, 00 грн., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».
Відповідач в судове засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений відповідно до вимог ст. ст. 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вислухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Отже, виходячи зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «СП Княжичі» зареєстровано 08.02.2006 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, про що зроблено запис за № 1 355 102 0000 001459 про державну реєстрацію, ідентифікаційний код 339277738, згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 8).
Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.
Позивачем 28.09.2007 року було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності за результатами якої складено акт від 28.09.2007 року № 639/15-01, яким встановлено порушення відповідачем пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» - не подано податкової декларації з податку на прибуток у встановлені Законом строки.
Крім цього, 11.01.2008 року за результатами проведеної позивачем невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт від 11.01.2008 року № 5/15-01/33927738, яким встановлено порушення відповідачем пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» - не подано податкової декларації з податку на прибуток у встановлені Законом строки.
Також, позивачем було проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року за результатами якої складено акт про порушення податкового законодавства від 27.11.2008 року № 1116/15-309/33927738, яким встановлено порушення відповідачем пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» - не подано податкової декларації за вказаний період у встановлені Законом строки. Сума штрафу за вказане порушення відповідно до акту складає 2 040, 00 грн.
На підставі вказаних актів перевірок позивачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 28.09.2007 року № 0004771501/0, яким визначено зобов'язання сплатити 170, 00 грн. податку на прибуток, від 11.01.2008 року № 0000121501/0, яким визначено зобов'язання сплатити 170,00 грн. податку на прибуток та від 26.11.2008 року № 0006401601/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2 040, 00 грн. Тобто загальна сума заборгованості складає 2 280, 00 грн.
В адміністративному чи судовому порядку відповідач згадані вище податкові повідомлення-рішення не оскаржував, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу - № 1/1888 від 19.10.2007 року та другу - № 2/189 від 05.02.2008 року податкові вимоги. Проте відповідачем вказані податкові вимоги не отримані через незнаходження підприємства за вказаною в реєстраційних документах адресою.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону про реєстрацію встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР.
ТОВ «СП Княжичі» заявку про внесення змін до відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи не подавало.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з вищенаведеного, податкові зобов'язання відповідача не були сплачені в установлені строки, а тому таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі.
Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості, несплата податків у розмірі заявленому до стягнення підтверджується даними облікової картки платника податків ТОВ «СП Княжичі».
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем надані суду, їх копії долучені до матеріалів справи. Відповідач заперечень щодо позовних вимог не надав.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку щодо правомірності заявленої вимоги та вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СП Княжичі» заборгованість до Державного бюджету України у сумі 2 280,00 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Спиридонова
Постанову складено у повному обсязі 29.03.2010 року.