Справа № 487/7687/20
Провадження № 2-а/487/30/21
09.03.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
16.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просив скасувати постанову серії ЕАН № 3534644 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач мотивував вимоги тим, що 03.11.2020 року о 20-21 години, він керуючи транспортним засобом здійснив рух по вулиці Мала Морська з вулиці Чкалова у бік проспекту Центрального у м. Миколаєві. У вказаний період часу дана ділянка автодороги була обмежена дією дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено». Того ж дня, за вказаними обставинами інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3380280, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. При цьому, місцем вчинення правопорушення у постанові вказано адресу: м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 26. На вказану постанову у встановленому порядку ним подано скаргу до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, за результатом розгляду якої постанову було скасовано. Проте, при розгляді скарги уповноваженими особами Управління патрульної поліції обставини, що виключають наявність в його діях складу правопорушення, взяті до уваги не були, а постанову скасовано з причин підтвердження даних про порушення порядку розгляду справи і матеріали направлені на новий розгляд. 09.12.2020 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН №3534644, якою його повторно за тими самими обставинами притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанову серії ЕАН №3534644 повторно винесено з грубими порушеннями норм діючого законодавства. Так у вказаний в постанові час він направлявся до свого тимчасового помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташовано безпосередньо біля перехрестя в зоні дії знаку заборони на момент фіксації його проїзду. Крім того, окремих встановлених відповідно до стандартів знаків заборони зі сторони вулиці Московської облаштовано не було. Ділянка проїзду до будинку зі сторони перехрестя вулиць Севастопольської та Московської перебуває в такому технічному стані, що не може стати альтернативою проїзду до помешкання і взагалі фізично виключає можливість без пошкодження транспортного засобу проїхати до місця його проживання за вказаною адресою. Тому, вважає, що заборона знаку 3.1 Правил дорожнього руху, встановленого станом на 03.11.2020 року на перехресті вулиць Севастопольської та Малої Морської міста Миколаєва на нього не поширювалась, як на такого, що проживає в зоні його дії, відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Також зазначив, що Управлінням патрульної поліції не повідомлено його належним чином про час і місце нового розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та фактично розгляд, в порушення норм ст.ст.268, 279 КУпАП, відбувся за його відсутності, він був позбавлений права прийняти у ньому участь, надати свої пояснення та докази. На підставі викладеногопросив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
Позивач до судового не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові.
Представник відповідача до судового не з'явився, надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. 03.11.2020 року здійснюючи патрулювання по охороні громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху нарядом патрульної поліції, в складі екіпажу з інспектором управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лененко І.О. разом з інспектором управління патрульної поліції П'ятаковим С.С. було виявлене порушення Правил дорожнього руху, а саме близько 20.13 год. в м. Миколаєві по вул. Мала Морська поблизу будинку 26 вул. Севастопольська було помічено автомобіль «Mazda 6» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , водій якого не виконав вимог дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» дорожнього знаку 3.43 «Небезпека» дорожнього знаку 1.37 «Дорожні роботи» ПДР України та здійсн6ив рух в зоні дії знаків.
Після чого патрульними було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу, згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію».
Поліцейський підійшовши до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину зупинки і перевірки документів та попросив пред'явити документи, передбачені вимогами п.п. 2.1, 2.4 «а» Правил дорожнього руху України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію». Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» дорожнього знаку 3.43 «Небезпека» дорожнього знаку 1.37 «Дорожні роботи» ПДР України порушивши своїми діями п.8.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. Позивача повідомлено, що розгляд справи за дане порушення буде проводитися на місці. Після чого водію було роз'яснено права особи, згідно ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Після чого інспектор Лененко І.О. виніс постанову та наклав стягнення на позивача в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. Згідно ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови та під підпис запропоновано отримати копію постанови, але водій відмовився отримувати копію постанови відповідно до чого її було направлено позивачу поштовим відправленням. В результаті скарги позивача, поданої 10.11.2020 року на дії поліцейських, рішенням від 16.11.2020 року заступником начальника управління патрульної поліції в Миколаївській області Човпан О.Ю. постанову ЕАМ № 3380280 від 03.11.2020 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Причиною такого рішення стало підтвердження одного із зазначеного у скарзі факту, а саме: один поліцейський зупинив його, а інший виніс постанову. Відтак вказану постанову скасовано за порушення вимог ст.279 КУпАП, а справу направлено на новий розгляд, про що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений. 09.12.2020 року в приміщенні управління патрульної поліції Миколаївської області лейтенантом поліції П'ятаковим С.С. відносно ОСОБА_1 без його участі з причини неявки на час визначений в повідомленні про запрошення до підрозділу національної поліції та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, було проведено розгляд справи, за порушення вимог дорожніх знаків 3.1 «Рух заборонено» дорожнього знаку 3.43 «Небезпека» дорожнього знаку 1.37 «Дорожні роботи» ПДР України порушивши своїми діями п.8.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Було винесено постанову серії ЕАН №3534644 від 09.12.2020 року. Копію постанови позивачу направлено 10.12.2020 року за місцем реєстрації. Також зазначив, що позивачем не надано доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.
Згідно зі ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 03.11.2020 року інспектор Лененко І.О. виніс постанову серії ЕАМ № 3380280 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої 03.11.2020 року о 20.13 годин в м. Миколаєві вул. Севастопольська, 26 водій керуючи ТЗ порушив вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» дорожнього знаку 3.43 «Небезпека» дорожнього знаку 1.37 «Дорожні роботи» ПДР України порушивши своїми діями п.8.4 ПДР України - Порушення вимог дорожніх знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 255 гривень.
Рішенням від 16.11.2020 року заступником начальника управління патрульної поліції в Миколаївській області Човпан О.Ю. постанову ЕАМ № 3380280 від 03.11.2020 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
09.12.2020 року лейтенантом поліції управління патрульної поліції Миколаївської області П'ятаковим С.С. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАН №3534644 від 09.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої 03.11.2020 року о 20.30 годин в м. Миколаєві вул. Мала Морська, 26 водій керуючи ТЗ порушив вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», 3.43 «Небезпека», 1.37 «Дорожні роботи» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 ПДР України - Порушення вимог дорожніх знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 255 гривень.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплено положеннями ст. 280 КУпАП.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3534644 від 09.12.2020, 03.11.2020 року о 20.30 годин в м. Миколаєві вул. Мала Морська, 26 водій керуючи НОМЕР_2 порушив вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», 3.43 «Небезпека», 1.37 «Дорожні роботи» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 ПДР України - Порушення вимог дорожніх знаків, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Згідно з ч.1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 8.4.в. ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року визначено заборонні дорожні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
В свою чергу, відповідно до дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» заборонено рух усіх транспортних засобів у випадках, коли: початок пішохідної зони позначено знаком 5.33; дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів; у такому випадку обов'язково додатково встановлюється знак 3.43.
Водночас, за приписами п. 3.43 ПДР, дія зазначеного дорожнього знаку не поширюється:
- на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення;
- на вантажні автомобілі, які мають скісну білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей.
Зона дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що, окремих встановлених відповідно до стандартів знаків заборони зі сторони вулиці Московської облаштовано не було. Ділянка проїзду до будинку зі сторони перехрестя вулиць Севастопольської та Московської перебуває в такому технічному стані, що не може стати альтернативою проїзду до помешкання і взагалі фізично виключає можливість без пошкодження транспортного засобу проїхати до місця його проживання за вказаною адресою. Тому, вважає, що заборона знаку 3.1 «Рух заборонено» Правил дорожнього руху, встановленого станом на 03.11.2020 року на перехресті вулиць Севастопольської та Малої Морської міста Миколаєва на нього не поширювалась, як на такого, що проживає в зоні його дії, оскільки у той час він тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_1 , відповідні підтвердження ним були додані до скарги на постанову серії ЕАМ №3380280, в ході її розгляду вони не спростовувались.
Як вбачається з рішення від 16.11.2020 за фактом оскарження гр.. ОСОБА_1 постанови ЕАМ №3380280 від 03.11.2020 року під час перевірки встановлено, що гр.. ОСОБА_1 надав до своєї скарги заяву гр. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_4 , які підтверджують той факт що вони зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 і з метою забезпечення догляду за будинком звернулись із проханням до сого родича ОСОБА_1 , надавши йому право тимчасового проживання в будинку на пріод іх відсутності. Але адреса його проживання не знаходиться в зоні дії знаку, заїхати за вказаною адресою водій міг з вулиці Московська. Враховуючи вищевикладен, в даному випадку водій повинен був виконувати вимоги дорожнього знаку 3.1, оскільки він проживає не в зоні дії знаку. (а.с.11).
Відповідно до матеріалів справи, позивач на місці зупинки оспорював факт вчинення ним правопорушення, адже був вимушений проїхати в зоні знаку заборони. Пояснив, що на нього, як на такого, що проживає в зоні його дії, зона дії такого знаку, дія знака 3.1. ПДР не розповсюджується. У зв'язку із відсутністю іншого проїзду до місця проживання.
На підтвердження обставини щодо відсутності іншого під'їзду до місця проживання позивача, позивачем надано картографічні дані з відкритого Інтернет ресурсу https://www.google.com.ua/maps, з якого вбачається, що будинок АДРЕСА_2 та розташований безпосередньо біля перехрестя в зоні дії знаку заборони. Так, при складанні постанови та при наданні відзиву на позовну заяву відповідачем жодним чином не зазначено чіткого місця, адреси встановлення дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено», тому суд фактично позбавлений можливості встановити істотні обставини справи та підстави винесення постанови відносно ОСОБА_1 за порушення п.8.4 Правил дорожнього руху.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні спору у цій справі судом встановлено, що відповідачем не доведено належними доказами правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, з урахуванням п. 3.43 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Суд приходить до переконання, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, з огляду на те, що жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП матеріали справи не містять, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області не є юридичною особою та є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Департаменту патрульної поліції, як юридичної особи.
Керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3534644 від 09 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань 420,40 грн. судового збору.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя В.О. Гаврасієнко