Справа № 487/1446/21
Провадження № 1-кс/487/1498/21
09.03.2021 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 05.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021160000000097 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, про арешт майна, -
Прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 05.03.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021160000000097, звернувся 06.03.2021 року з клопотанням до Заводського районного суду міста Миколаєва, про накладення арешту на виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події у службовому кабінеті №13 Одеської місцевої прокуратури №2 з алресою: місто Одеса, вулиця Головківська, будинок №1 від 05.03.2021,- ноутбук «Леново», №SNРF36QFY, іdcapal-330-15 ікб, який належить ОСОБА_5 .
Підставою звернення стало те, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021160000000097 від 05.03.2021 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, за фактом несанкціонованого перехоплення або копіювання прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, що призвело до її витоку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що прокурор Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 маючи доступ до електронної системи Одеської обласної прокуратури «Group Wise», як користувач, у період з 03.03.2021 по 04.03.2021 з власного ноутбуку «Леново», №SNРFIE36QY, іdeapad-330-15 ікб, перебуваючи у приміщенні Одеської місцевої прокуратури № 2 (м. Одеса, вул. Головківська,1) шляхом підбору логіну та паролю здійснював неодноразові несанкціоновані входи в електронну систему «Group Wise» - особисту корпоративну пошту начальника відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури ОСОБА_6 , здійснював копіювання кадрової документації та подальше розповсюдження такої інформації у засобах масової інформації (телеграм канал).
05.03.2021 року у зв'язку з невідкладністю слідчої дії за правилами ч. 3 ст. 233 КПК України, враховуючи необхідність врятування майна (носія інформації) в службовому кабінеті ОСОБА_5 у приміщенні Одеської місцевої прокуратури №2 (м. Одеса, вул. Головківська, 1) відповідно до ст. 237 КПК України проведено огляд за правилами обшуку, в ході якого вилучений ноутбук «Леново», №SNРFIE36QY, іdeapad-330-15 ікб.
Вказаний ноутбук має важливе значення для кримінального провадження, оскільки містить інформацію та інші відомості, необхідні для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення.
05.03.2021 року винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедур.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна, згідно п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у цьому випадку накладається арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.
З огляду на викладене, у зв'язку із існуванням сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначене вище майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першою статті 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, клопотання слідчого підлягає задоволенню. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події у службовому кабінеті №13 Одеської місцевої прокуратури №2 з адресою: місто Одеса, вулиця Головківська, будинок №1 від 05.03.2021, ноутбук «Леново», №SNРF36QFY, іdcapal-330-15 ікб, який належить ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 .
Роз'яснити та попередити, що відповідно до ст. 388 КК України, розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1