465/1102/21
2-а/465/278/21
Іменем України
09.03.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
з участю секретаря судових засідань Беркій Т.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Торопчина О.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора патрульної поліції взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП Туровського Дмитра Олександровича (79039, м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП Туровського Дмитра Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 03.02.2021 року його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. Правопорушення полягало в тому, що позивач 03.02.2021 року керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.г ПДР України. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки правопорушень він не вчиняв, а постанова винесена бездоказово, грунтується на припущеннях та в порушення прав позивача. Окрім того, пояснив, що водієм транспортного засобу на момент нібито вчинення правопорушення була інша особа, а полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачу не потрібно в силу того, що останній є учасником бойових дій, а відтак звільнений від такого обов'язку. Просить позов задовольнити, визнати дії відповідача протиправними, а постанову серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року - скасувати.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.02.2021 року відкладено розгляд справи на 09.03.2021 року.
Представником відповідача - Пазин С. подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує проти позовних вимог. Пояснює, що контроль за наявністю полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватися підрозділами Національної поліції України. Окрім того, закріплено безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс. Постанова винесена відповідно до аположень ст. ст. 222, 283, 284, 278, 279 КУпАП, є законною, обґрунтованою та справедливою. Просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю такого.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Наголосили, що ОСОБА_1 03.02.2021 року о 19 год. 40 хв. транспортним засобом не керував, а працівниками поліції жодним чином не наведено доказів протилежного. Натомість, автомобілем керував ОСОБА_2 , позивач був лише пасажиром транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про час і місце такого, разом із тим просить суд справу розглядати у її відсутності, про що зазначила у відзиві на позовну заяву.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що справді 03.02.2021 року о 19 год. 40 хв. керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 . Пояснює, що 03.02.2021 року близько 19 год. 30 хв. допустив ДТП з участю іншого водія транспортного засобу ОСОБА_3 , якому збитки повністю відшкодовано, однак, постанова серії ЕАН № 3747108 складена стосовно позивача ОСОБА_1 із невідомих йому причин.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Пунктом 2.1.г ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені та відеозапису вчиненого адміністративного правопорушення суду не представлено. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, не долучено відео- або фото- доказів вчиненого правопорушення, запису із нагрудних камер працівників поліції, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Окрім того, у відповідності до ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Позивачем у додатках до позовної заяви надано копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.07.2015 року, у відповідності до якого ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України. Відтак, з огляду на вищевикладене, позивач в силу положень закону звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України - закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, стосовно позовної вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною, суд зазначає, що згідно із ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно, суд не наділений повноваженнями визнавати протиправною постанову у справі про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності. А тому, зазначена вище позовна вимога задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП Туровського Дмитра Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року - задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адмінстративного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.03.2021 року та проголошено 11.03.2021 року о 15 год. 30 хв.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 .
Відповідач: Інспектор патрульної поліції взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП Туровський Дмитро Олександрович (79039, м. Львів, вул. Перфецького,19).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ-40108646).
Cуддя Величко О.В.