Справа № 456/4481/20
Провадження № 2/456/409/2021
іменем України
10 лютого 2021 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря - Панилик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию справу № 456/4481/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Державна архітектурно-будівельної інспекції України про визнання права власності на громадський будинок, магазин, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на громадський будинок - магазин, площею 23,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.04.2017 між Стрийською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №26 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди та розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності та рекламоносіїв , згідно якого надано в тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою майданчика площею 116,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .В липні 2017 року ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , побудував громадський будинок - магазин, загальною площею 23,1 кв.м. Однак, будівництво даного нежитлового приміщення проводилось без належно затвердженого проекту та без дозвільної документації. 15.05.2020 ОСОБА_1 отримав технічний паспорт, виготовлений ФОП ОСОБА_3 на нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта наданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 за результатами технічного обстеження магазину літ. «А-1» загальною площею 23,1 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.29.06.2020 ОСОБА_1 отримав у державного реєстратора прав на нерухоме майно рішення №163416428 про відмову у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, посилаючись на відсутність документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, відповідно до Постанови №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».Оскільки неможливо оформити право власності на вказане нерухоме майно, тому позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.
01.12.2020 представник Держархбудінспекції Галевич Н.Р. подав пояснення щодо позову, якими вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону. Так, до матеріалів справи позивачем не надано жодного документу на підтвердження факту звернення у відповідну інспекцію архбудконтролю для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об'єкта, а отже не має встановленого факту використання позивачем усіх законодавчо визначених способів врегулювати спір у позасудовому порядку. Також, позивачем не надано жодного документа на підтвердження отримання усіх необхідних даних для будівництва, а саме вихідних даних - технічних умов, належним чином розробленого і затвердженого проекту, який пройшов експертизу, проведення на об'єкті технічного нагляду. Позивачем по справі не надано належних документів на право власності чи користування земельною ділянкою із відповідним цільовим призначенням.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мундяк М.М. в судове засідання не з'явився, хоча подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити.
Представник відповідача Стрийської міської ради Львівської області Капко Н. в судове засідання не з'явилась, однак подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності та просить вирішити справу відповідно до вимог законодавства, враховуючи звіт про проведення технічного обстеження.
Представник третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з'явився, однак подали пояснення та просили проводити розгляд без їхньої участі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 26.04.2017 року між Стрийською міською радою з одного боку (орендодавцем) та з другого боку ФОП ОСОБА_1 (орендарем) було укладено договір №26 на право тимчасового використання окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди на розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності та рекламо носіїв, згідно якого орендодавець зобов'язується надати орендареві в тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою майданчик площею 116,0 кв.м за адресою в АДРЕСА_1 .7,8-10/.
Позивачем на відведеному майданчику площею 116,0 кв.м встановлено громадський будинок магазин загальною площею 23,1 кв.м, що підтверджується технічним паспортом на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами на розі АДРЕСА_1 , виготовленим ФОП ОСОБА_3 15.05.2020 /а.с.11-13/.
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, виконаного 04.06.2020 ФОП ОСОБА_4 , за результатами проведеного технічного обстеження магазину літ. «А-1» загальною площею 23,1 кв.м., що розташований за адресою: на розі АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації /а.с.14-30/.
Згідно висновку про вартість, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_5 , ринкова вартість магазину літ. «А-1» загальною площею 23,1 кв.м., що розташований за адресою: на розі АДРЕСА_1 , станом на 09.06.2020 становить 113 159 грн./а.с.32-68/.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіндракевич Р.Б. №163416428 від 29.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у внесенні запису до розділу Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта/а.с.31/.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте, відповідно до ч. ч. 3, 5 зазначеної норми право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як роз'яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №3 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу проприйняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
На підставі вищенаведеного, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, зокрема врахувавши те, що позивач встановив громадський будинок - магазин на земельній ділянці, якою користується на законних підставах, права та інтереси інших осіб не порушуються, а тому виходячи з положень ч. 5 ст. 376 ЦК України суд вважає, що позов слід задоволити та визнати за позивачем право власності на громадський будинок - магазин площею 23,1 кв.м, що знаходиться за адресою на розі АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 331, 376 ЦК України суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на громадський будинок - магазин площею 23,1 кв.м, що знаходиться за адресою: на розі АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Р. Т. Шрамко