Справа № 455/1638/20
Провадження № 3/455/4/2021
Іменем України
10 березня 2021 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бущака Р.Є., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався (зі слів),
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
роз'яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №028289 від 18.12.2020, складеного поліцейським СРПП №2 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Баляхович Ю.Я., зазначено, що 18.12.2020р. о 22:05 год. в с.Тернава Старосамбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «AUDI 80» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер». Даним протоколом констатовано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України і такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 провину не визнав та просив закрити провадження у справі щодо нього за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що 18.12.2020 він керував автомобілем марки «AUDI 80» д.н.з. НОМЕР_1 у с.Тернава, його зупинили працівники поліції, запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера, хоча жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього не було і про такі працівники поліції йому не повідомили. Він погодився пройти тест на місці, оскільки не вживав алкоголь. Тест показав 0.24 проміле, з чим він не погодився та хотів їхати в лікарню для проходження медогляду, але працівники поліції йому не пропонували цього. Крім того зазначив, що пристрій Драгер на якому проводили його огляд на стан сп'яніння має встановлену заводом виробником похибку у 0.04 проміле, а тому враховуючи таку похибку та покази приладу Драгер 0,24 проміле при його огляді не досягнуто гранично допустимого вмісту алкоголю в крові при його огляді. Стверджує, що в той день не вживав спиртні напої, випив лише пепсі, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Бущак Р.Є. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що згідно листа Державної служби України з лікарських засобів та контролю від 04.03.2021 року за № 1810-001.2/005.0/17-21 за наркотиками газоаналізатори Drager Alcotest 6820 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA (Germany) є наявна інформація щодо особи, відповідальної за ведення медичних виробів в обіг є ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл». Згідно листа компанії АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який являється офіційним представником в Україні Drager згідно технічних даних газоаналізатори Алкотестер Drager Alcotest 6820 абсолютна похибка складає +- 0,04 % - у діапазоні від 0 до 0,4 %; відносна похибка : +-10 % - у діапазоні понад 0,4 %. Вказує, що пунктом 7 розділу II «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 на наявність стану алкогольного сп'яніння після проведення тесту за допомогою спеціальних технічних засобів вказує цифровий показник останній більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Покликається також на те, що положеннями ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стверджує, що в даному випадку встановлено перевищення допустимої норми на 0,04 проміле, що є надзвичайно малим показником. Згідно з технічними характеристиками газоаналізатора «Drager» Alcotest 6820 погрішності при температурі зовнішнього повітря від мінус 5,0 * С до 15,0 *С вкл. показники допустимої погрішності +- 0,04 мг/л. Тобто у вказаному випадку заявлена виробником похибка газоаналізатора «Drager» становить + - 0,04 проміле, свідчить про те, що вказані результати газоаналізатора «Drager» не встановлюють перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. (0,24 проміле - похибку 0,04 проміле, яка встановлена виробником становить 0.20 проміле).
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п.2 ст.278 КУпАП та п.24 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суд під час підготовки справи до розгляду повинен виявити недоліки наданих матеріалів та протоколу, з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735.
За правилами частин 2-5ст.266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103в редакції від 28.10.2015 року, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 6 даного Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Згідно п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року N 1452/735зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за N1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вимог пунктів 4,7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином вимоги ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп'яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров'я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Отже, водій транспортного засобу має право не погоджуватися із проведенням його огляду поліцейським та наполягати на проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcоtest 6820, та згідно результатів такого огляду було виявлено 0.24 проміле.
Разом з тим, згідно з технічною характеристикою приладу Drager Alcotest 6820, комплект газоаналізатора Drager Alcotest 6820 з мобільним принтером - границя допустимої похибки результату вимірювання становить + - 0,04 проміле ( а.с. 74).
Крім того, стороною захисту в судовому засіданні було надано лист компанії Saturn Data International, яка є офіційним дистриб'ютором в України концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) з продажу приладів алко- та наркодіагностики, щодо технічних даних приладу «Alcotest 6820». З наданої технічної характеристики вбачається, що дійсно прилад «Alcotest 6820» має наведені похибки при вимірюванні стану алкогольного сп'яніння, що в свою чергу ставить під сумнів результат в 0,24 проміле, який було встановлено ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вказаного приладу, оскільки перевищення допустимого вмісту алкоголю на 0,04 проміле перебуває у межах можливої похибки вимірювань.
Враховуючи зазначене, зафіксований на роздруківці з принтеру спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820» результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 0,24 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, - 0,2 проміле, оскільки при врахуванні значення допустимої похибки у вимірюваннях (0,04) допустима норма не перевищена (0,24-0,04=0,2).
Крім того, як слідує із наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 останній під час проведення такого огляду заперечував те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Дані пояснення також узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, у якому в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив «я випив пепсі колу і їхав».
Однак, працівники поліції не вжили заходів щодо доставки ОСОБА_1 до медичного закладу з метою належного освідування на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, матеріали справи не містять письмового направлення ОСОБА_1 до медичного закладу. Також в матеріалах справи відсутня відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі.
Більше того, в судовому засіданні свідки - поліцейський СРПП №2 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 та поліцейський СРПП №1 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 підтвердили, що дійсно не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Матеріали справи також не містять інших доказів, зокрема, письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які б підтвердили добровільну згоду водія ОСОБА_1 з результатами тесту на місці зупинки та його відмову від пропозиції працівників поліції пройти тест на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі чи роз'яснення йому зазначених прав.
На оглянутому в судовому засіданні відеозаписі з місця події відображено як працівники поліції проводять тест на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгер» в присутності двох свідків, результат тесту 0,24 проміле. В той же час, на даному відеозаписі не зафіксовано згоди водія з даними результатами чи пропозиції працівників поліції пройти водієві тест на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Не зафіксовано на відеозаписі і роз'яснень працівників поліції, що в разі незгоди водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім того, з відеозапису не вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , поведінка водія спокійна і адекватна, вимоги працівників поліції він виконує без будь-яких заперечень. Також в протоколі не вказано жодної ознаки такого сп'яніння.
У рапорті поліцейського СРПП №2 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Баляховича Ю.Я. зазначено, що водієві було запропоновано пройти алкотест Драгер, на що останній погодився. Однак, про згоду водія з результатами тесту на місці зупинки, пропозиції працівників поліції пройти тест на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі чи роз'яснення йому зазначених прав у рапорті не зазначено.
За таких обставин, при проведенні огляду та встановленні ступеня сп'яніння в 0,24 проміле, що межує з гранично допустимою нормою (0,2 проміле) та з врахуванням технічної похибки 0,04проміле, відсутності передбачених ознак алкогольного сп'яніння та заперечення водієм факту вживання алкогольних напоїв, працівниками поліції для усунення зазначених сумнівів слід було запропонувати пройти водієві ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, чого не було зроблено.
До уваги також слід взяти й те, що самі по собі показники газоаналізатора не можуть свідчити про винуватість, якщо їх результат заперечується. Його показники можуть бути недостовірні, перевищення допустимої концентрації алкоголю незначне, може бути в межах похибки або пов'язане з недоліками приладу, і тому вони також під сумнівом, що солідаризується з запереченнями ОСОБА_1 . У цьому випадку особа вправі була пройти більш поглиблений медичний огляд.
Сукупність таких обставин викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, приймаючи наведені обставини, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 18.12.2020 року о 22 год. 05 хв. керував транспортним засобом Audi 80 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в ході розгляду справи не здобуто.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства. А тому, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.В.Кушнір