Справа № 454/3821/20
04 березня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача на його користь 2300 доларів США, 3 % річних в розмірі 128,39 доларів США та судові витрати.
Свої вимоги мотивує наступним.
02.07.2018р. він надав відповідачці позику у сумі 2300 доларів США, зі строком повернення до кінця 2018 року, про що була складена розписка.
Однак, відповідач у визначений строк та станом на день звернення до суду з даним позовом грошових коштів йому не повернула.
Позивач надав суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання, повторно, не з'явилася, причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності та відзиву на позов суду не подала.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення у справі.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
З дослідженої в судовому засіданні розписки установлено, що ОСОБА_2 позичила 02.07.2018 року у ОСОБА_1 гроші в сумі 2300 доларів США.
Також, згідно договору позики між фізичними особами укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.07.2018р. встановлено, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2300 доларів США строком на 6 місяців з кінцевим терміном погашення до 31.12.2018р.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).
Ч.2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як передбачено ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.2 ст.1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними та допустимими доказами.
Факт передачі грошей підтверджений розпискою.
Таким чином, факт написання розписки про отримання грошей є доказом отримання грошей позичальником від позикодавця.
Таким чином, судом встановлено істотне порушення умов договору зі сторони ОСОБА_2 та відповідно позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Відповідно до курсу валют встановленого Національним Банком України на 04.03.2021 року один долар США - 27,8477 грн.
Отже, з ОСОБА_2 слід стягнути 2300 доларів США що за курсом НБУ станом на 04.03.2021р. становить 64 055 грн. (2300 доларів США) х на 27,85 грн. (один долар США) = 64 055 грн.).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми наданого позивачем, встановлено, що за період заборгованості з 01.01.2019р. по 10.11.2020р. сума процентів становить 128,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.03.2021р. становить 3575,66 грн. (128,39 (доларів США) х на 27,85 грн. (один долар США) = 3575,66 грн.).
Розрахунок 3% річних від простроченої суми проводиться за формулою: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
Судом установлено, що ОСОБА_2 не виконується умови позики від 02.07.2018р., що є підставою для стягнення 3% річних від простроченої суми в користь позивача.
Як вбачається з поданої квитанції ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплатила 840,80грн. судового збору,
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 17,16грн. комісія банку за сплату судового збору, то у задоволенні такої слід відмовити, оскільки статтею 133 ЦПК України не передбачено такий вид судових витрат.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2300 (дві тисячі триста) доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.03.2021 року становить 64 055 (шістдесят чотири тисячі п'ятдесят п'ять) грн. боргу.
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми у розмірі 128 (сто двадцять вісім) доларів США 39 центів, що за курсом НБУ станом на 04.03.2021р. становить 3575 (три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою до Сокальського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення десяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 виданий 09.02.2018р. органом 4636, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина