Справа № 464/3279/19
пр.№ 2/464/502/21
11.03.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/3279/19
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
відповідач ОСОБА_1
вимоги: про стягнення заборгованості
представники учасників справи:
представники позивача: Савіхіна А.М., Гаренко Н.В.
Обставини справи
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 124 835,11 грн за кредитним договором № б/н від 24 вересня 2010 року, покликаючись на невиконання останнім взятих на себе зобов'язань.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 02 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечили.
22 жовтня 2019 року постановлено ухвалу про витребування доказів.
Відповідач рекомендованим повідомленням неодноразово сповіщався про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання та повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому суд ураховує положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якими передбачено, що саме за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ст.6).
Відзив на позов відповідачем не подано та клопотання про продовження процесуального строку у зв'язку із карантинними заходами не заявлено.
З урахуванням наведеного судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін, а тому з метою дотримання прав позивача на доступ до суду та балансу інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляду справи суд вважає можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з положень, ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу - ст.ст.1046-1057-1 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України).
У ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). У відповідності до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
25 вересня 2012 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання у відповідності до ст.207 ЦК України відповідачем анкети-заяви, в якій відповідачем вказано свої анкетні (персональні) дані, ідентифікаційний номер, серію та номер паспорта, ким виданий, місце проживання, інформацію про працевлаштування, сімейний стан, наявна дата підписання та підпис. У даному випадку діє презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України), яка не спростована.
Заявляючи вимоги про стягнення 2481,02 грн заборгованості по кредиту, позивачем надано виписку з особового рахунку клієнта. Дана виписка у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом.
Аналіз наявної виписки з урахуванням виданих кредитних карток № НОМЕР_1 (дата відкриття 28.09.2010, термін дії 08/14) та № НОМЕР_2 (дата відкриття 16.10.2014, термін дії 01/18) свідчить про користування кредитними коштами - поповнення картки, поповнення готівкою через відділення банку, поповнення картки в терміналі самообслуговування, зняття готівки в банкоматі, видача готівки у відділенні, розрахунок карткою за покупки.
Підписана позивачем анкета-заява та виписка з особового рахунку відповідача з урахуванням довідки позивача про видані кредитні картки у сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку очевидності здійснення операцій саме відповідачем, у тому числі із ідентифікацією особи, яка користується карткою.
Таким чином встановлено, що позивачем умови укладеного договору виконано, проте відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконував, а відтак, згідно з розрахунком позивача станом на 30 квітня 2019 року має заборгованість 2481,02 грн за кредитом. Указаний розрахунок в цій частині відповідачем не заперечено, а тому береться судом до уваги.
Розглядаючи вимоги про стягнення заборгованості: 111133,37 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4800,00 грн - заборгованість за пенею та комісією, штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 5920,72 грн - штраф (процентна складова), суд дійшов наступного.
У анкеті-заяві відповідача від 24 вересня 2010 року зазначено, що останній ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами. Натомість наданий суду витяг Умов і правил надання банківських послуг не містить підтверджень, що саме з ним відповідач ознайомився та погодився з таким, а тому не може вважатися складовою частиною спірного договору.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин положення ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила надання банківських послуг самостійно розміщуються позивачем на сайті, його зміст повністю залежить від волевиявлення однієї сторони (банку) і неможливо перевірити редакцію таких на час укладення наведеного вище кредитного договору.
Саме такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню.
Долучена позивачем до позовної заяви довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, «30 днів пільгового періоду» є нечитабельною та неможливо встановити зазначену у ній інформацію, а тому не відповідає критеріям допустимості доказів, визначених ст.79 ЦПК України (достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи).
Оскільки за положеннями ч.5 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому суд не приймає надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, «30 днів пільгового періоду» як підставу нарахування та стягнення процентів, пені, комісії та штрафів в згаданому розмірі. Доказів того, що сторони обумовили порядок нарахування та розміри процентів, пені, комісії та штрафів матеріали справи не містять.
Суд не може визнати у якості належного доказу розрахунок заборгованості в підтвердженням вимог про стягнення відсотків, комісії та штрафу, який за відсутності погоджених сторонами розмірів та порядку нарахування таких, є внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
З урахуванням взятих на себе відповідачем зобов'язань за кредитним договором, який ним не виконувався належним чином, та обов'язковості договору для сторін, доводи позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 2481,02 грн з відповідача з наданням переконливих доказів є підставними та позов в цій частині підлягає до задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
У частині позовних вимог про стягнення 122 354,09 грн процентів, пені, комісії та штрафів, непідтверджених позивачем достатніми доказами, слід відмовити.
Неподання відзиву відповідачем не звільняє позивача від тягару доказування та розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами. Отже позов підлягає частковому задоволенню. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Судові витрати
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 38,23 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 24 вересня 2010 року в розмірі 2481,02 грн кредиту.
Відмовити у частині позовних вимог про стягнення процентів, пені, комісії та штрафів в розмірі 122 354,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 38,23 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.В.Тімченко