Справа № 464/3669/20
пр.№ 2/464/536/21
11.03.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/3669/20
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
вимоги: стягнення аліментів
Обставини справи
Позивач звернулася до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення 23 років або до закінчення навчання, покликаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторони не заперечили проти такого розгляду справи.
Відповідач рекомендованим повідомленням неодноразово сповіщався про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання та повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому суд ураховує положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якими передбачено, що саме за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ст.6).
У встановлений судом строк та до даного часу відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, клопотання про продовження процесуального строку у зв'язку із карантинними заходами не заявлено.
З урахуванням наведеного судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін, а тому з метою дотримання прав позивача на доступ до суду та балансу інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляду справи суд вважає можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2013 року. За даними витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 02 грудня 2017 року зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_2 (відомості відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 14 липня 2020 року).
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання у зв'язку із навчанням, то між сторонами виникли сімейні правовідносини, врегульовані Сімейний кодексом України.
Виходячи із законодавчих положень, викладених у ст.ст.199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення (ст.182 СК України).
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня дочка відповідача у справі навчається на 1 курсі денної форми здобуття освіти навчально-наукового інституту психології та соціального захисту Львівського університету безпеки життєдіяльності за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб (стипендії не отримує), період навчання з вересня 2019 року по червень 2023 року. Указане підтверджується договором про надання освітніх послуг № 0003/19 від 09 серпня 2019 року та довідкою начального закладу № 3115/4 від 27 лютого 2020 року.
У зв'язку з навчанням на денній формі для забезпечення належного рівня навчального процесу (необхідність підручників, методичної літератури, канцелярських товарів, одягу тощо) повнолітня дочка потребує матеріальної допомоги, що є безумовним фактом.
Натомість, звертаючись до суду із позовом про стягнення аліментів, позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, що є її процесуальним обов'язковим згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України, у підтвердження визначених ст.182 СК України обставин: стан здоров'я позивача (дитини) та відповідача, їх матеріального стану, наявність у відповідача на утриманні інших осіб, перебування у його власності майна чи здійснення відповідачем певних витрат, а також майновий стан матері позивача. З клопотанням про витребування доказів у передбачених законом випадках до суду не зверталась. При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування на припущеннях ґрунтуватися не може.
Однак, враховуючи однозначну необхідність у витратах на дитину, рівність батьків у матеріальному утриманні та виходячи із засад справедливості, добросовісності і розумності (ч.9 ст.7 СК України), відсутності доказів реального розміру доходу відповідача та фінансової спроможності надавати дитині допомогу у визначеному розмірі та підтвердження виконання останнім обов'язків щодо утримання дитини, з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на її утримання у розмірі 1500 грн заробітку (доходу) щомісячно. Сімейним законодавством не передбачено, що розмір аліментів, які стягуються на утримання повнолітню дочку, зумовлений розміром прожиткового мінімуму. Відповідачем доказів неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, не надано.
При вирішенні спор суд наголошує на тому, що фактичне покладення обов'язку піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітню дочку, яка навчається, винятково на матір є порушенням норм закону. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для стягнення аліментів в іншому розмірі, а неподання відзиву відповідачем не звільняє позивача від тягару доказування та розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами. Отже позов підлягає частковому задоволенню. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний висновок суду.
У відповідності до вимог ч.1 ст.79, ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 10 липня 2020 року та в порядку ч.1 ст.430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розмір аліментів у твердій грошовій сумі щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).
Судові витрати
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», то враховуючи вимогист.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 840,80 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти її утримання, у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн щомісяця на час навчання, починаючи з 10 липня 2020 року, але не довше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 840,80 грн судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2
Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.В.Тімченко