Справа № 464/4932/20
пр.№ 2/464/539/21
11.03.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/4932/20
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
вимоги: розірвання шлюбу
Обставини справи
Позивач звернулася до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить розірвати шлюбу з відповідачем, зареєстрований 10 грудня 2002 року, покликаючись на припинення сімейних відносин.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторони проти такого порядку розгляду справи не заперечили.
Отримавши ухвалу з додатками, у встановлений законом строк та до даного часу відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, клопотання про продовження процесуального строку у зв'язку із карантинними заходами не заявлено.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст.21 СК України).
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 10 грудня 2002 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 3643 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 ). У шлюбі мають двох дітей, одна з яких неповнолітня 2004 року народження
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).
У ч.3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.112 СК України).
Отже можна зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності згоди чоловіка чи жінки на такий союз не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Позивач у позові покликається, що на протязі останніх років сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Поведінка відповідача є негативною. Фактично проживають в одній квартирі, проте фактично не спілкуються між собою, а всі спроби діалогів закінчуються сварками, кожен має протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Спільні господарство та сімейний бюджет не ведуться, подальшого сенсу підтримувати шлюбні відносини немає. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є страта почуття любові одне до одного.
Наведене свідчить, що вільної згоди на такий союз як шлюб між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, суперечать інтересам позивача, а шлюб існує формально. Підстав сумніватися у волевиявленні позивача немає, заяви про залишення позову без розгляду чи відмови від такого не подавала. Відомості, які б спростовували висновок суду чи свідчили про наявність перешкод для задоволення позову, відсутні. Надання строку для примирення за встановлених обставин є недоцільним. Шлюб слід розірвати, задоволивши вимоги позивача. При цьому суд вирішив справу за наявними матеріалами за відсутності відзиву відповідача.
Судові витрати
Розподіляючи судові витрати, в порядку ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 840,80 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 грудня 2002 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 3643.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
відповідач ОСОБА_2 , РНОКППНОМЕР_3 , АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.В.Тімченко