Справа № 464/537/21
пр.№ 2/464/693/21
03.03.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
позивачка ОСОБА_1 20.01.2021 р. звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 14 400 грн. додаткових витрат на дитину.
В обґрунтування позову покликається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 07.09.2016 р. шлюб між ними розірвано. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15.11.2016 р., ухвалено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22.09.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів є невеликим, відповідач сплачує такі нерегулярно, фактично витрати на утримання сина несе вона самостійно. Їх син постійно проявляв здібності до проектування, створення макетів, зліпків та інших відтворень, тому після закінчення 9 класу школи, прийняв рішення продовжити навчання у коледжі для здобуття фаху зубного техніка і у 2020 році був прийнятий у приватний навчальний заклад - Львівський медичний коледж «Монада» на платну форму навчання. Згідно із Договором про навчання, плата за таке здійснюється студентом на умовах попередньої оплати: перший навчальний рік - 28 800 грн., другий навчальний рік - 31 800 грн., третій навчальний рік - 34 800 грн. Станом на день подання позову нею фактично оплачено за перший навчальний рік сина - два платежі по 14 400 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Понесені витрати на оплату навчання сина суттєво впливають на її матеріальний стан, вона не має можливості нести їх самостійно. Для оплати навчання сина тільки її заробітної плати недостатньо, інші доходи у неї відсутні. Покликаючись на ст.ст. 180, 185 СК України, вважає, що батько дитини повинен брати участь у додаткових витратах на утримання сина, які полягають у витратах, які вона несе на його навчання у коледжі.
Ухвалою від 11.02.2021 р. прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні такого, покликаючись на те, що він, в силу карантинних обмежень, які запроваджені на території України, не працевлаштований, а тому не має фінансової можливості брати участь у додаткових витратах на сина щодо оплати його навчання у коледжі.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Міським відділом РАЦС Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2122 (а.с.8).
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15.11.2016 р., вирішено стягувати із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22.09.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
Встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 та ТзОВ Медичний коледж «Монада» 20.07.2020 р. укладено договір про навчання студента ОСОБА_3 у вказаному закладі на платній формі навчання із терміном навчання - 3 роки. Плата за навчання здійснюється студентом на умовах попередньої оплати: перший навчальний рік - 28 800 грн., другий навчальний рік - 31 800 грн., третій навчальний рік - 34 800 грн. (а.с.11).
Згідно із квитанціями, наданими позивачкою ОСОБА_1 , нею сплачено на рахунок ТзОВ Медичний коледж «Монада» двічі по 14 400 грн., загальна суму 28 800 грн. (а.с.12, 13).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись із даним позовом до суду, ОСОБА_1 обґрунтовує понесені додаткові витрати на неповнолітнього сина його навчанням у Медичному коледжі «Монада».
Разом з тим, навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
Дана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.08.2020 р. у справі №61-19103св19.
Також позивачкою не доведено наявність особливих обставин, які зумовили необхідність платного навчання дитини при наявній можливості навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання обох батьків, а також погодження такого вибору навчального закладу із батьком дитини.
Враховуючи вищенаведені норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим, слід роз'яснити позивачці, що на підставі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову, а про інші витрати сторонами не заявлено, а тому суд вважає за необхідне судовий збір віднести за рахунок держави.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України,
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 09.03.2021 р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .
Суддя Д.Ю.Теслюк