Справа № 450/4145/20 Провадження № 1-кп/450/229/21
підготовчого судового засідання
03 березня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
цивільного позивача ОСОБА_6
представника потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання цивільного позивача ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000678 від 14.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
встановив :
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000678 від 14.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.12.2020 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
20.01.2021 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_6 , яка в подальшому була ним уточнена до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія» про відшкодування шкоди.
Також 20.01.2021 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_6 про забезпечення цивільного позову, а саме просить накласти арешт на рухоме і нерухоме майно в тому числі яке буде набуте в майбутньому та грошові кошти, що належать ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 та його представник та представник потерпілого ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні просили прийняти до провадження цивільний позов, та задоволити заяву про забезпечення позову.
Прокурор, обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 , щодо прийняття цивільного позову до розгляду не заперечили, щодо забезпечення позову вказали, що така заява, є необгрунтованою.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку :
відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч.ч. 1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Частиною 2 цієї статті визначено, що права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Враховуючи, що ОСОБА_6 , є особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, цивільний позов ним подано до початку розгляду справи по суті, його форма та зміст відповідають вимогам, встановленим до позовів, що пред'являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України), з врахуванням того, що підставою позову є завдання матеріальної та моральної шкоди діями ОСОБА_4 в ході дорожньо-транспортної пригоди, факт вчинення якої є предметом доказування даного кримінального провадження, тому необхідно прийняти до розгляду разом з кримінальним провадженням, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія» про відшкодування шкоди.
Щодо заяви про забезпечення цивільного позову, то в задоволенні такої слід відмовити з виходячи з наступних підстав :
Згідно до положень ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи по забезпеченню позову, ч. 3 цієї ж статті, передбачає, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року передбачено, що судам слід врахувати, що вжиті заходи забезпечення позову повинні бути обґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13.
Отже, підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак проаналізувавши заяву позивача, судом встановлено, що така не містить достатнього обгрунтування вжиття забезпечення позовних вимог та даних про те, що відповідач ОСОБА_4 , буде ухилятися від виконання судового рішення, що в подальшому може утруднити виконання рішення суду, а саме по собі пред'явлення позовних вимог до відповідача про відшкодування шкоди, не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Тому враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 61, 127, 128 КПК України, 149-153 ЦПК України, суд,-
постановив :
цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія» про відшкодування шкоди прийняти до провадження та розглядати разом з кримінальним провадженням, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000678 від 14.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем.
В задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення цивільного позову - відмовити.
Ухвала в частині відмови в забезпеченні цивільного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
В іншій частині ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1