Справа № 449/168/21
"15" лютого 2021 р. м.Перемишляни
головуючого судді Борняк Р.О.,
при секретарі Вовк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного управління поліції у Волинській області про визнання постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - незаконною,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луцького районного управління поліції у Волинській області про визнання постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - незаконною.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Постановою поліцейського СРПП №01 м. Ківерш Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, його, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.2 ст.121 КУпАп за те, що 21.01.2021 року о 15.40 год. в м. Ківерці по вул. Чкалова, керуючи транспортним засобом Мерседес бенц 708Д, номерний знак НОМЕР_1 , керував транспортним засобом в якому на лобовому склі в зоні роботи склоочисника була тріщина. Вважає, що 21.01.2021 року о 15.40 год. рухався у напрямку м Луцьк на приватному автомобілі марки Мерседес бенц 709Д державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , побачив у дзеркало заднього виду, позаду себе поліцейський автомобіль із увімкненими проблисковими маячками червоного і синього кольору, прийняв у право і здійснив повну зупинку транспортного засобу До нього підійшов поліцейський ОСОБА_2 і попросив пред'явити документи, він не став заперечувати і надав йому усі необхідні документи, хоча явної причини для його зупинки не було і Правил дорожнього руху він не порушував. При проханні пояснити причину зупинки, напарник поліцейського почав бурхливо реагувати та сказав відчиняти вантажне відділення, а сам інспектор почав шукати причину. Побачивши на лобовому склі зі сторони пасажира тріщину сказав що будемо складати протокол. Позивач заперечував, оскільки тріщина трапилась зранку 21.01.2021 року в дорозі, на Рівенській об'їзній дорозі, бо була слизька дорога і снігоочисні машини посипали дорогу піском, і з під повнопривідного автомобіля вилетів маленький камінець і влучив у вікно у результаті чого утворилася невелика тріщина. Незважаючи на пояснення, що Правила дорожнього руху України він не порушував, поліцейський наклав адміністративне стягнення у виді шттрафа у сумі 340,00 грн. Інших належних доказів, підтверджуючих його вину у скоєнні правопорушення відповідачем надано не було. Також інспектором не проводилось вимірювання довжини тріщини та фото чи відео фіксація на відповідні дозволені пристрої, які б мали сертифікат відповідності (графа 7 постанови пуста).
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши всі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.286 КАСУ - адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно постанови серії БАА №782065 від 21.01.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.2 ст.121 КУпАп за те, що він 21.01.2021 року о 15.40 год. в м. Ківерці по вул. Чкалова, керуючи транспортним засобом Мерседес бенц 708Д, номерний знак НОМЕР_1 , керував транспортним засобом в якому на лобовому склі в зоні роботи склоочисника була тріщина Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 121). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно з п.4 розділу 1 вказаної Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до п.п. 1,2 розділу 3 вказаної Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Стосовно наявності чи відсутні факту адміністративного правопорушення та порушення позивачем ПДР, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано.
Слід також зазначити, що Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на положення ст.ст.73,76,77 КАС України, об'єктивні докази, які б достеменно та «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинене позивачем порушення Правил дорожнього руху України, в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги вищенаведене, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а тому вважаю, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім цього, відповідачем, в свою чергу, не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, а відтак доводи позивача не спростовано. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі вище зазначеного, керуючись ст.ст. 73, 75, 76, 259, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов - задоволити. Скасувати постанову по справі про адміністративне про адміністративне правопорушення серії БАА №782065 від 21.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП, а справу - закрити.
Апеляційна скарга на судове рішення у відповідності до ч.4 ст.286 КАС України може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області.
Суддя Р. О. Борняк