Справа № 462/8067/20
Іменем України
11 березня 2021 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №196699 від 12.12.2020 року встановлено наступне.
ОСОБА_1 , 12.12.2020 року о 00 год. 55 хв. у м. Львові, по вул. Гніздовського, буд. 75, керував т.з. «ВАЗ» н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №001219 від 12.12.2020р., чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судових засіданнях 12.01.2021 року та 11.03.2021 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що в цей день зустрічався з дівчиною, вживав безалкогольний напій та у період до 10 години - слабоалкогольний. Був зупинений правоохоронцями, які повідомили йому про підозру на наркотичне сп'яніння. При цьому він дуже хвилювався, а оскільки правоохоронці чинили на нього тиск, він погодився проїхати в лікарню для огляду. Дій правоохоронців не оскаржував. Хоча наполягає, що не вживав алкогольних напоїв, не може пояснити результату огляду на стан сп'яніння.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 зазначив, що у справі відсутнє скерування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для огляду в медичному закладі, а також чек приладу Драгер із результатом. ОСОБА_1 не погоджувався з результатом приладу Драгер, та пропонував поїхати в інший медичний заклад, для того щоб здати для дослідження кров або сечу. Також зазначив, що йому на місці зупинки не пропонували пройти перевірку на стан сп'яніння. Він не відмовлявся від огляду в медичному закладі, оскільки йому повідомили, що немає свідків для проведення такої дії. Крім того, ОСОБА_1 після огляду не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Крім цього, 12.01.2021 року представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було подано клопотання, у якому він зазначив, що в протоколі здійснено виправлення у даті - з 14.14 на 12.12, що є недопустимим.
Вказав також, що на місці зупинки ОСОБА_1 повідомили про те, що те, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, просить закрити провадження у справі з підстав відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначив, що, виходячи із офіційного веб-сайту Верховної Ради України, положеннями частини 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування в стані сп'яніння річковими, морськими або маломірними суднами або за відмову від проходження огляду осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами. Відтак положення ст.130 КУпАП, на його думку, не викладено в редакції, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. А протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не містить інформації про керування річковими, морськими або маломірними суднами.
З цього приводу суд зазначає, що з 1 липня 2020 року набрав чинності Закон від 22.11.2018 № 2617-VII, яким запроваджується інститут кримінальних проступків. Зокрема, кримінальним проступком стало і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння та скасовано адміністративну відповідальність за керування у стані сп'яніння.
Згідно Закону №720-IX від 17 червня 2020 року який набрав чинності 03 липня 2020 року, скасовано кримінальну відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп'яніння шляхом виключення підпункту 171 яким вносились зміни та одночасно виключено встановлені зміни у ст. 130 КУпАП.
Оскільки зазначеним Законом виключено підпункт 171, тому поновлено дію норми Закону, якою встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто за ст. 130 КУпАП в останній редакції станом на 07.07.2016 року.
Оскільки, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 12.12.2020 року, а отже до вказаних правовідносин підлягає застосуванню закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення, а саме нормативно-правового припису передбаченого ст. 130 КУпАП в редакції 07.07.2016 року.
Враховуючи наведене, суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_1 про те, що провадження у справі підлягає закриттю з цих підстав.
17.02.2021 року до суду надійшла відповідь №143 Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень від 12.02.2021 року на запит за клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
У відповіді директор Центру повідомила, що підставою для встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 слугував медичний оглядз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування пілд впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складався з клінічного обстеження та лабораторного дослідження з використанням Газоаналізатора, що дозволяє неінвазивним методом встановити стан алкогольного сп'яніння. При клінічному обстеженні у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а при лабораторному дослідженні - 0, 56% етанолу в крові. До відповіді на запит додано Акт медичного огляду №001219 від 12.12.2020 року, направлення на огляд водія ТЗ ОСОБА_1 від 12.12.2020 року, витяг із сторінки Журналу реєстрації медичних оглядів, роздруківка результату обстеження ОСОБА_1 , сертифікат відповідності газоаналізатора Drager Alcotest, свідоцтво про повірку приладу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні 11.03.2021 року подав суду заяву, у якій зазначив, що поліцейськими умисно створено такі умови, за яких ОСОБА_1 був змушений їхати в медичний заклад для огляду. Йому не пропонували пройти огляд на місці зупинки.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, що ОСОБА_1 , 12.12.2020 року о 00 год. 55 хв. у м. Львові, по вул. Гніздовського, буд. 75, керував т.з. «ВАЗ» н.з НОМЕР_1 . Щодо нього було складено протокол за керування ТЗ у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря.
Права особи, притягненої до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги статті 63 Конституції України роз'яснені ОСОБА_1 при складанні адміністративного протоколу.
Щодо доводів представника ОСОБА_1 про безпідставність висновку щодо результатів медичного огляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10, 12 розділу Інструкції №1452/735 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції», зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Разом з тим, у даній Інструкції №1452/735 не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Крім того, відповідно до вимог п.13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Водночас, Інструкцією не передбачено лабораторні дослідження декількох біологічних середовищ водіїв транспортних засобів при позитивному результаті лабораторного дослідження одного з них.
Виходячи із відповіді Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень, відповідно до п.2.4 наказу ДОЗ ЛОДА №401 від 05.06.2020 року «Про порядок проведення медичних оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», в кабінеті медичних оглядів водіїв транспортних засобів для виявлення ознак наркотичного сп'яніння використовуються швидкі тест-системи (біологічне середовище сеча), лабораторне дослідження для виявлення вмісту етанолу в біологічних середовищах в кабінеті медичних оглядів водіїв транспортних засобів медичного центру проводиться з використанням Алкотестера Alcotest 6820, виробник Drager Safety AG&Co, Німеччина.
Учасниками справи не заперечується, та встановлено оглядом відео, що міститься на диску, що лікарем у медичному закладі було проведено клінічний огляд особи на стан сп'яніння та лабораторний - за допомогою приладу «Драгер».
Таким чином, суд вважає висновок №001219 від 12.12.2020 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 таким, що проведений відповідно до вимог чинного законодавства.
Також ОСОБА_1 , хоча і заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, з підстав невідібрання у нього для аналізу на стан сп'яніння біологічних матеріалів - крові, сечі, він не звертався в подальшому до інших медичних закладів для проведення таких лабораторних тестів.
Суд вважає, підозра на наркотичне сп'яніння не спростовує факт керування ТЗ ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а відтак критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 та його захисника з цього приводу. Дій працівників правоохоронних органів ОСОБА_1 не оскаржував.
Крім того, виходячи із відеозаписів долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнає факт вживання ним алкогольного напою (віскі) принаймні за добу до проведення огляду (час 1:14:25, 1:14:33), а також слабоалкогольного напою «Лонгер» незадовго до події (час 1:40:46, 1:41:32). ОСОБА_1 підтвердив це і в судовому засіданні.
Суд враховує, що в письмових поясненнях у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності зазначив, що не вживав алкогольних напоїв, не враховуючи медикаментів. У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вживав протягом доби слабоалкогольний напій, при цьому, не згадуючи про медикаменти. Оцінюючи докази в сукупності, враховуючи також відеодокази у справі, суд критично ставиться до таких доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та вважає, що вони є суперечливими та спрямовані на уникнення відповідальності за порушення.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № від 14.11.2020 року;
-висновком від 12.12.2020 року №001219 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння;
-оглянутими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер спостереження працівників поліції;
-додатками до відповіді Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень (копія результату огляду ОСОБА_1 - чек Драгер, Акт медичного огляду №001219 від 12.12.2020 року).
Виходячи із змісту постанови КАС ВС у справі №808/353/17 від 14.07.2020 року, якщо допущена контролюючим органом технічна помилка не призвела до порушення прав особи та не спростувала факту вчинення нею порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу, то така помилка не може бути самостійною підставою для скасування результатів перевірки.
Таким чином, із врахуванням позиції ВС, суд вважає, що здійснення виправлення у протоколі, з 14.14 на 12.12 не може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І.С. Мруць