справа № 462/1390/21
10 березня 2021 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про захист прав споживачів,
Позивачка звернулась в суд з позовом до ТОВ «Споживчий Центр», в якому просить визнати недійсним договір №05.10.2020-100004927 укладеного між нею та відповідачем, а також в додаток додала клопотання про витребування від відповідача документів, що підтверджують отримання нею інформаційного листа щодо сукупності вартості вказаних кредитних зобов'язань, відносно кредитного договору №05.10.2020-1000004927 з відміткою про ознайомлення, а також оригіналу договору позики №05.10.2020-1000004927.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, до такої не додано копію кредитного договору №05.10.2020-100004927, який позивачка просить визнати недійсним, про що складено акт від 04.03.2021.
Крім цього, до позовної заяви додано клопотання про витребування від відповідача документів, що підтверджують отримання нею інформаційного листа щодо сукупності вартості вказаних кредитним зобов'язань, відносно кредитного договору №05.10.2020-1000004927 з відміткою про ознайомлення.
З цього приводу слід зауважити, що статтею 84 ЦПК України передбачено можливість витребування доказів лише у разі неможливості самостійного надання таких стороною. При цьому суд для належного встановлення підстав, що дозволяють витребувати певні документи, повинен вивчити докази, які підтверджують неможливість подання таких матеріалів стороною самостійно.
При цьому, позивачкою не надано суду доказів на підтвердження того, що вона зверталася до відповідача з відповідними запитами, а також доказів відмови у наданні їй таких документів чи інформації.
З огляду на вказане, позивачці слід надати суду належним чином засвідчену копію кредитного договору №05.10.2020-100004927 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий Центр», який вона просить визнати недійсним, а також надати докази на підтвердження звернення до відповідача з відповідними вимогами про надання документів, що підтверджують отримання нею інформаційного листа щодо сукупності вартості вказаних кредитним зобов'язань, відносно кредитного договору 05.10.2020-100004927 з відміткою про ознайомлення, або докази на підтвердження відмови відповідача у наданні такого, для суду і учасників судового розгляду.
Відповідно до ст. 185 ЦК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Позивачці слід взяти до уваги, що якісна підготовка справи до судового розгляду спрямована, в першу чергу, на захист прав самого позивача та має на меті забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого є економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.
Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням вимог ЦПК України, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачці строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 175-177, ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити, якщо позивачка відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивачка не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Про прийняте рішення повідомити позивачку, направивши їй копію ухвали для відома і виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Палюх Н.М.
Оригінал ухали.