Справа №336/485/21
пр.3/336/514/2021
09 березня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, громадянина України, не працювлаштованого, який проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №099403, складеним 22.01.2021, ОСОБА_1 22.01.2021 о 09-50 годині, знаходячись за кермом транспортного засобу «KIA OPTIMA» д.н.з. НОМЕР_1 в межах зупинки громадського транспорту «Іванова», яка розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Іванова, 64, на неодноразові вимоги працівника поліції надати для перевірки документи встановлюючи особу та документи зазначені в п.2.1 ПДР України на піставі ст..32 ЗУ «Про національну поліцію», ст..16 ЗУ «Про дорожній рух», п.2.4 ПДР України у зв'язку з порушенням правил зупинки, не надав документи, у відповідь почав лаятися, на законі вимоги припинити лаятися та надати документи, продовжував не реагувати на працівника поліції, вказаними діями ОСОБА_1 порушив ч.2 ст.82 ЗУ «Про національну поліцію», за що передбачена відповідальність згідно з ст.185 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №342628, складеним 22.01.2021, ОСОБА_1 22.01.2021 о 09-50 годині, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Іванова», яка розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Іванова, 64, виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 , закликав громадян виражатись нецензурною лайкою у бік поліцейських, в наслідок чого порушим громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність згідно з ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав, вважав, що в його діях відсутні порушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст.173,185 КУпАП, просив закрити провадження, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши в сукупності докази у справі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, суддя приходить до висновку про необхідність закриття справи у зв'язку з відсутністю події та в діях особи складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КУпАП, виходячи з такого.
Стаття 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Статтею 185 КУпАП встановлено злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №099403, складеним 22.01.2021, ОСОБА_1 22.01.2021 о 09-50 годині, знаходячись за кермом транспортного засобу «KIA OPTIMA» д.н.з. НОМЕР_1 в межах зупинки громадського транспорту «Іванова», яка розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Іванова, 64, на неодноразові вимоги працівника поліції надати для перевірки документи встановлюючи особу та документи зазначені в п.2.1 ПДР України на піставі ст..32 ЗУ «Про національну поліцію», ст..16 ЗУ «Про дорожній рух», п.2.4 ПДР України у зв'язку з порушенням правил зупинки, не надав документи, у відповідь почав лаятися, на законі вимоги припинити лаятися та надати документи, продовжував не реагувати на працівника поліції, вказаними діями ОСОБА_1 порушив ч.2 ст.82 ЗУ «Про національну поліцію», за що передбачена відповідальність згідно з ст.185 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №342628, складеним 22.01.2021, ОСОБА_1 22.01.2021 о 09-50 годині, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Іванова», яка розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Іванова, 64, виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 , закликав громадян виражатись нецензурною лайкою у бік поліцейських, в наслідок чого порушим громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність згідно з ст.173 КУпАП.
Однак, з вищезазначених протоколах не вбачається, яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 , перебуваючи у транспортному засобі біля зупинки громадського транспорту «Іванова», яка розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Іванова, 64, тобто в чому проявлялось його правопорушення.
Натомість, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №099403, складеним 22.01.2021, ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції не надав для перевірки документи встановлюючи особу та документи зазначені в п.2.1 ПДР України на піставі ст..32 ЗУ «Про національну поліцію», ст..16 ЗУ «Про дорожній рух», п.2.4 ПДР України у зв'язку з порушенням правил зупинки, однак за зазначені порушення працівниками поліції адміністратвний протокол не був складений, тобто факт порушення правил дорожнього руху працівниками поліції не зафіксований та не доведений.
Поліцейський має право вимагати у водія, пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Також, в судовому засіданні досліджений відеозапис, який наявним в матеріалах адміністративного правопорушення, відповідно до якого, суд позбавлений об'єктивно надати оцінку інкримінованого ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, встановив, що окрім протоколів про адміністративні правопорушення, протоколу про адміністративне затримання, працівниками поліції, жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не надано, що також унеможливлює з'ясувати обставини інкримінованих останньому адміністративних правопорушень.
В порушення пунктів 5, 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, інспектор поліції не роз'яснив йому його права і обов'язки, визначені ст.63 Конституції України, ст.ст.307, 308, 268, 287-289 КУпАП, і, крім того не взяв до увагу пояснення особи, якій інкримінуються адміністративні правопорушення, якими підтверджувалося відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Більш того, Європейський суду з прав людини прирівнює справи про адміністративні правопорушення до кримінальних справ, оскільки вони ідентичні за своєю природою і різняться тільки за ступенем суспільної небезпеки.
Відтак на справи про адміністративні правопорушення розповсюджуються також основні принципи кримінального процесу.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Таким чином, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 р. у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387).
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.
Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
При цьому суд в силу процесуального законодавства позбавлений права збирати докази по справі, а розгляд справи повинен здійснюватися виключно на підставі наявних доказів.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи, які в судовому засіданні з'ясовані, не знайшли своє підтвердження, не відповідають дійсності самого правопорушення, а також, що самостійно суд не може збирати докази, для правильного вирішення справи по суті, оскільки в цьому випадку буде допущено перевищення повноважень суду (в розумінні рішення Європейського суду з прав людини по справі "Верітас проти України" (Заява N 39157/02) від 13.11.2008) та порушено право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до якої суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
На підставі вищезазначеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 185, 247, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 173, 185 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено сторонами, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Б.Жупанова
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік