Провадження №1-кп/337/27/2021
ЄУН №337/2332/17
11 березня 2021 року Хортицький районний суд м .Запоріжжя
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в режимі відео конференції з ДУ «Львівська установа виконання покарання №19» кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м.Черкаси, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого помічником оператора АЗС 0810 «АМІК Україна», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 08.04.2003 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробуванням на підставі ст.75 КК України в 2 роки;
- 24.10.2003 року Сосновським районним судом м.Черкаси за ч.2,3ст.185, ч.2ст.186, cт.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 21.06.2007 року умовно-достроково на 6 місяців 20 днів;
- 14.03.2008 року Сосновським районним судом м.Черкаси за ч.2ст.186, ч.2 ст.187 , ст.71 КК України з приєднанням покарання, призначеного вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08.04.2003 року, до 8 років 6 місяців позбавлення волі;
- 24.04.2012 року Уманським міським судом Черкаської області за ч.3 ст.185 , ч.1 ст. 297, ч.4 ст.70 КК України з приєднанням покарання за вироком Сосновського районного суду м. Черкаси від 14.03.2008 року до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 25.02.2016 року за відбуттям покарання;
- 21.09.2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
15 червня 2017 року близько 02-00 ОСОБА_4 , який знаходився біля зупинки громадського транспорту «Універсам» по пр. Ювілейному 20-а в м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, відкрито викрав майно ОСОБА_7 - мобільний телефон «Леново А536» вартістю 3000 грн., та усвідомлюючи, що його дії бачить потерпілий, ігноруючи вимоги останнього повернути мобільний телефон, ОСОБА_4 втік з місця події, заволодівши телефоном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3000 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, щиро каявся, дав показання про те, що вночі 15 червня 2017 року він, знаходячись біля зупинки «Універсам» по пр. Ювілейному викрав мобільний телефон «Леново» у ОСОБА_7 . ОСОБА_8 побачив, що він викрав телефон та почав вимагати, щоб той його йому повернув. Він не став повертати телефон та втік .
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд з'ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, а також дослідження характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_9 .
Таким чином, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж),вчинений повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином , дані про ОСОБА_4 , враховує обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 раніше судимий, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,на шлях виправлення не став, вчинив кримінальне правопорушення проти власності, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Також, суд враховує те, що ОСОБА_4 визнав себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, що суд визнає обставинами, які пом'якшують його відповідальність.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, згідно санкції ч.2 ст.186 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме виправленню ОСОБА_4 .
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення 15.06.2017 року до постановлення вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2017 року,необхідно застосувати до нього положення ч.4 ст.70 КК України і призначити покарання за сукупністю злочинів при цьому суд вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349,373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (двох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4, 72 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, призначеного ОСОБА_4 вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2017 року у вигляді 1 року обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання з випробуванням строком на два роки з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Зарахувати у строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_4 під вартою за цим кримінальним провадженням у період з 15.06.2017 року по 21.01.2019 року включно у відповідності до ч.5 ст.72 КК України у редакції, що діяла по 21.06.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Речовий доказ - мобільний телефон «Леново А536» з карткою пам'яті, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_10
11.03.2021