1Справа № 335/11019/20 2/335/967/2021
03 березня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Жукової В.Е., розглянувши цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 63 453,38 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі своєчасно не оплачували надані їм за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв'язку з чим за період з 01.05.2014 року по 31.10.2020 року у них утворилась заборгованість на суму 63 453,38 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 06.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.01.2021 року, яке було відкладено на 03.03.2021 року через першу неявку в судове засідання відповідачів у справі.
02.03.2021 позивачем подано уточнену позовну заяву, у якій лише уточнено адресу за якою надавались послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води відповідачам, та вказано вірну адресу: АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 03.03.2021 року, не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідачів відзиву на позов, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ч.1 ст.280 ЦПК України.
На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 р. виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.
Відповідачі ОСОБА_2 з 17.09.1981 року, та ОСОБА_3 з 15.07.1980 року по теперішній час, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією, яка надана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради у листах від 30.12.2020 № 01-71/20058, 01-71/20060 (а.с.18, 19), а відтак є споживачами наданих за вказаною адресою житлово-комунальних послуг.
Відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 21.07.1978 року по 13.07.2010 рік, що підтверджується інформацією, яка надана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради у листі від 30.12.2020 № 01-71/20059 (а.с.17).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про зареєстроване право власності на вказаний об'єкт відсутні.
У зв'язку з відсутністю укладеного договору, позивачем здійснювався облік наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно із довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води наявна заборгованість за надані послуги за період з 01.05.2014 року по 31.10.2020 року у розмірі 63 453,38 грн., особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.5), що також підтверджується розрахунком суми нарахувань, оплат та накопиченої заборгованості.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно положень ст. 6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі, в тому числі індивідуальні та виконавці комунальних послуг, в тому числі послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Згідно із зазначеними нормами закону, суд доходить до висновку, що обов'язок оплати житлово-комунальних послуг покладено виключно на споживачів, у тому разі якщо вони фактично користувалися ними.
Аналізуючи встановлені у справі обставини, суд доходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються Концерном «Міські теплові мережі», оскільки вони зареєстровані за вказаною адресою, що дає підстави вважати, що вони фактично користуються наданими послугами. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.
Разом з тим, позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем наданих послуг з централізовано опалення та постачання гарячої води, які надаються Концерном «Міські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки останній за вказаною адресою не зареєстрований з 13.07.2010 рік, відомостей про те, що він є власником вказаної квартири, або ж проживає за вказаною адресою та користується житлово-комунальними послугами, у тому числі, які надає Концерн «МТМ», суду також не надано, а тому на нього не муже бути покладено обов'язок сплачувати житлово-комунальні послуги, які надаються за цією адресою.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно вимог ст.ст.526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є споживачами наданих позивачем послуг, не було жодним чином доведено що у них відсутній борг перед позивачем, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачами також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води є обґрунтованими в частині вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ» заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є споживачем наданих послуг.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 141, 223 ч. 4, 263-265, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.322, 509, 526, 610, 611, 625 ЦК України, -
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, 69091) заборгованість за послуги з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води у розмірі 63 453,38 (шістдесят три тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 38 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, 69091) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., по 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. з кожного.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Гашук К.В.