1Справа № 335/608/21 3/335/381/2021
01 березня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши матеріал, що надійшов з Управління з питань праці Запорізької міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , працюючого директором ТОВ «Запорізький ДБК», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 41 КУпАП, -
З наданих суду матеріалів вбачається, що під час виконання посадових обов'язків маючи організаційно-розпорядчі функції, за місцем знаходження ТОВ «Запорізький ДБК», м. Запоріжжя, вул. Олександра Півоварова, 4, вчинив адміністративне правопорушення законодавства про працю, яке оформлене актом № ОМС - ЗП17789/1047/АВ від 14.12.2020 о 16 годині 00 хвилин, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: допустив, що заробітна плата працівникам на підприємстві виплачується з порушенням строків встановлених чинним законодавством. Так, із вибіркових даних встановлено, що заробітна плата працівникам підприємства за період грудень 2019 - травень 2020 років, згідно платіжних доручень виплачувалась двічі: за грудень 2019 року була виплачена 31.01.2020; за лютий 2020 року була виплачена 06.03.2020, що є порушенням вимог частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю, згідно яких «заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором…, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або не робочим днем, заробітна плата виплачується напередодні». При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства не була проведена в день звільнення, а саме: працівник ОСОБА_2 наказом № 23-к від 29.05.2020 був звільнений з посади з 29.05.2020, за власним бажанням (згідно ст.. 38 КЗпП України). Згідно розрахункової відомості за травень 2020 року, розрахункові кошти ОСОБА_2 нараховані до виплати у сумі 21595,26 грн., але невиплачені. Відповідно до табелів обліку використання робочого часу за травень 2020 року, звільнений працівник ОСОБА_2 у день звільнення працював, таким чином розрахунок повинен бути проведений у день звільнення, що є порушенням вимог частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої «при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення». 29.05.2020 при звільненні ОСОБА_2 йому нарахована грошова компенсація за всі невикористанні дні щорічної відпустки, однак остаточний розрахунок проведений не був, що є порушення вимог частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої «у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористанні ним дні щорічної відпустки». Також, підприємством не надано документального підтвердження нарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_2 за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що з порушенням вимоги частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України, згідно якої «в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку», чим порушено ч. 1 ст. 41 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, заперечень не надав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особо) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяло майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Санкція ч. 1 ст. 41 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Так в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, як порушення вимог законодавства про працю та охорони праці.
Вина у скоєному підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № ОМС - ЗП17789/1047/АВ/ПТ від 24.12.2020; рішенням ЗМР ВК від 30.04.2020 за № 175; копією повідомлення від 24.12.2020 за № 01-15/1648; актом про відмову від підпису від 24.12.2020 за № ОМС-ЗП17789/1047/П-ВП; актом інспекційного відвідування № ОМС - ЗП17789/1047/АВ від 14.12.2020; копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копією Наказу № 28-вк від 22.06.2020; копією Наказу № 23-к від 29.05.2020; копією Табелю за травень 2020; копією розрахункової відомості організації; копією платіжних доручень № 3935 від 31.01.2020 та № 4049 від 06.03.2020; копією пояснення.
При визначенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини по справі, ступень суспільної небезпеки правопорушення, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, його майновий стан.
Таким чином, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 41, 252, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП і накласти стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень у доход держави (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 копійок у дохід Держави.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.А.Крамаренко