Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/1696/20
Провадження №: 1-кп/332/36/21
11 березня 2021 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, із професійно-технічною освітою,не працевлаштованого, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
13 березня 2020, приблизно о 13-00 годині, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 . шляхом зловживання довірою своєї знайомої - ОСОБА_5 , під вигаданим приводом, обманним шляхом, отримав від останньої мобільний телефон «Samsung A10s», який належить ОСОБА_5 , вартість якого, відповідно до висновку експерта № 1739 від 04.06.2020 складає 2125,00 гривень, яким надалі розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2125,00 гривень.
Крім цього, 09 квітня 2020, приблизно об 11-00 годині ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у якості гостя за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись, тим що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із сумки ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 1000,00 гривень, двома купюрами номіналом по п'ятсот гривень кожна, які належать ОСОБА_5 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 1000,00 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у висунутому прокурором обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно 13 березня 2020 року у денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 ., з корисивих мотивів шляхом зловживання довірою своєї знайомої ОСОБА_5 , під вигаданим приводом, отримав від останньої її мобільний телефон «Samsung», який потім здав в ломбард, отримавши за нього кошти.. Також 09.04.2020 року у денний час доби, знаходячись за тією ж адресою у ОСОБА_5 , скориставшись тим що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із сумки останньої 1000,00 гривень.У вчиненому щиросердно розкаявся та просив суворо його не карати.
Окрім цього, обвинувачений під час судового розгляду заявив, що повністю визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що її знайомий ОСОБА_4 в березні 2020 року попросив у неї телефон , щоб тимчасово користуватись, але здав його у ломбард, крім того, він в квітні 2020 року знаходячись у неї дома, поки вона пішла в душ, забрав з її сумки 1000 грн., та зник. Зараз він все їй повернув, просить обвинуваченого строго не наказувати.
Приймаючи до уваги, що обвинуваченим не оспорюються наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінальних правопорушень, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному проваджені.
Отже, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, та висновок експерта, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні ОСОБА_4 покарання відповідно до положень ст.ст. 65-67 КК України, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесено законодавством до нетяжких злочинів; характер і ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб діяння; дані, які характеризують особу обвинуваченого: раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, неодружений, під наглядом лікарів нарколога та психіатра на даний час не перебуває, позитивно характеризується..
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття ОСОБА_4 , яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості; обставини, які пом'якшують покарання; дані про особу ОСОБА_4 , суд визнає необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначення покарання у виді обмеження волі. При цьому, суд приходить до висновку, що забезпечити його виправлення можливо без реального відбування ним покарання, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами пробації протягом іспитового строку.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, з урахуванням наданих суду доказів про вартість проведеної експертизи у кримінальному провадженні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правоопрушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання
за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;
за ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи № 1739 від 04.06.2020 у розмірі 150,00 гривень.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1