Провадження №1-кс/331/484/2021
ЄУН 331/1075/21
05 березня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082020000130 від 03.03.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який має вищу освіту, розлученого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-29.09.2020 Жовтневим РС м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
До суду надійшло клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтуванні клопотання слідчим зазначено про те, що досудовим розслудванням було встановлено, що 03.03.2021, в період часу з 16 годин 55 хвилин до 16 годин 56 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням в інше приміщення, шляхом вільного доступу, через незачинені двері проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_7 », де знаходилась на своєму робочому місці потерпіла ОСОБА_8 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, тримаючи в своїй правій руці заздалегідь заготовлений предмет для вчинення нападу, схожий на викрутку і з погрозою застосування фізичного насильства, яке потерпіла сприйняла як реальну загрозу для життя та здоров'я, подавивши тим самим волю потерпілої до супротиву, наказав потерпілій ОСОБА_8 відчинити касовий апарат та передати йому гроші, які належать ФОП « ОСОБА_7 », тим самим напав на потерпілу із застосуванням погрози насилля, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, взяв з касового апарату гроші в сумі 4379 гривень, після чого, взяв з прилавку палку ковбаси «Лікарська», вагою 1,818 кг вартістю 141 гривня 80 копійок та разом з викраденим з місця вчинення злочину втік, майном розпорядився на власний розсуд.
Слідчий у своєму клопотанні просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що на думку сторони обвинувачення, унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні. Прокурор вказав, що на момент розгляду клопотання іншим судом розглядається аналогічне кримінальне провадження, у якому ОСОБА_4 є обвинуваченим, крім того, ОСОБА_4 був засуджений за корисливий злочин з іспитовим строком, який не закінчився, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно він не працевлаштований.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували.
Підозрюваний заперечив свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, зазначив про те, що підозра ґрунтується лише на двох упізнаннях, які він вважає недостатніми. Крім того, зазначає про відсутність ризиків, про які йдеться у клопотанні, у зв'язку із тим, що він проживає із своєю дружиною, до якої дуже ніжно ставиться, має неофіційний підробіток. Крім того, зазначає, що до нього раніше застосовувався запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, а тому сукупний строк покарання, який йому загрожує є не таким великим, як про це зазначено у клопотанні. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначила, що не має об'єктивних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри, а докази, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор є непрямими та дуже суб'єктивними. Просила обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021082020000130 від 03 березня 2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
04.03.2021 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
04.03.2021 року об 17 год. 05 хв. ОСОБА_4 та його захиснику вручене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказані обставини учасниками судового засідання не заперчувалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Слідчим суддею вивчено матеріали, які підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, а саме: рапорт про те, що 03.03.2021 року о 17-07 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.03.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 із погрозою застосування ножа чоловік забрав касу з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.03.2021 року від ОСОБА_10 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.03.2021 року, від ОСОБА_8 ; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 03.03.2021 року,; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протокол пред'явлення особи для впізнання від 04.03.2021 року, де потерпіла ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_4 , як особу, яка погрожувала їй в магазині та вкрала грошові кошти; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.03.2021 року; протокол пред'явлення особи для впізнання від 04.03.2021 року, де ОСОБА_12 впізнала в особі ОСОБА_4 чоловіка, який перебував в магазині «Салтівський м'ясокомбінат»; протокол обшуку за адресою мешкання ОСОБА_4 від 03.03.2021 року.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), зазначив, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
Враховуючи зазначені критерії, зважаючи, що до звернення до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу досудове розслідування тривало лише 2 дні, докази додані до клопотання дають підстави для висновку, що підозра є обґрунтованою. Посилання сторони захисту на відсутність об'єктивних і беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є слушними, однак зважаючи на вимоги національного законодавства та міжнародних правових актів, слідчий суддя вважає, що докази додані до клопотання є достатніми для того, що вважати підозру обґрунтованою та правова кваліфікація діяння, що попередньо надана події відповідає фактичним обставинам, що встановлені доданими до клопотання доказами.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного, який розлучений, на утриманні дітей немає, не працевлаштований, має місце реєстрації та проживання, поряд з цим є особою раніше засудженою за корисливі злочини.
Про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість інкримінованого злочину, а також той факт, що злочин вчинений під час дії звільнення від відбування покарання із застосуванням іспитового строку, призначеного вироком суду. Тобто, у разі визнання його винним, підозрюваний може бути засуджений до покарання у вигляді довготривалого позбавлення волі. Слідчий суддя також бере до уваги вік підозрюваного, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований.
Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя також оцінює як високий з огляду на сам характер інкримінованого злочину, яке пов'язане із застосуванням психологічного насильства, направленого на придушення волі потерпілої до опору. Крім того, при розгляді клопотання сторона захисту посилалася на те, що підозра обґрунтована лише доказами, що ґрунтуються на показах потерпілої та свідка, які можуть змінитися. Таким чином, підозрюваний усвідомлює важливість показів зазначених осіб як доказів у кримінальному провадженні, а тому може робити спроби вплинути на них.
Наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, який був вчинений у період дії іспитового строку, призначеного вироком суду, яким його було визнано винним у вчиненні іншого корисливого кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Слідчим суддею розглядалася можливість застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів.
Так, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання свідчить характер, тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також характер ризиків, встановлених слідчим суддею при розгляді клопотання.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до слідчого судді не надійшло заяв щодо передачі підозрюваного на поруки, тому слідчий суддя позбавлений можливості застосувати цей запобіжний захід.
Про неможливість обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить той факт, що підозрюваний не має джерела доходу, у судовому засіданні стороною захисту не заявлялося клопотань про можливість внесення застави, у розмірі передбаченому для злочинів такої тяжкості.
Характер ризиків, встановлених слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу свідчить про неможливість застосування до підозрюваного домашнього арешту.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно запобігти ризикам, встановленим під час розгляду клопотання, оскільки матеріалами клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу,
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 підлягає задоволенню.
Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_9 строком на 60 днів, який у відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК України, слід обчислювати з дня його фактичного затримання - з 03.03.2021 року.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частина 4 ст.183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Слідчий суддя враховує високий ступінь небезпеки злочину, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, тому слідчий суддя вважає, що такі обставини дають підстави не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 01.05.2021 року включно.
Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 03.03.2021 року з 18 години 30 хвилин, з дня та часу фактичного затримання.
Встановити строк дії даної ухвали до 01.05.2021 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Повний текст складений і оголошений 10.03.2021 року
Слідчий суддя ОСОБА_1