Справа № 314/166/21
Провадження № 2/314/583/2021
Номер рядка звіту 38
про відкриття провадження у справі
09.03.2021 року м.Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до такого висновку.
Згідно відомостей, наданих на запит суду Вільнянською міською радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 07.08.2018 знятий з реєстрації місця проживання на підставі свідоцтва про смерть.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулись із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
В силу ч. 1ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 555ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.
Тобто, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , який на час вирішення питання про можливість відкриття провадження по справі вже помер.
Суд зважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так, норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У своїй постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже,ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту і за період після смерті позичальника.
Разом із цим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до відкриття провадження по справі, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
Питання наявності правонаступництва у спірних матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців цієї особи, з урахуванням положень ст. ст.527,1216,1218,1282 ЦК України, згідно з якими боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати положення ст. 1282 ЦК України, за якою спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому, спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Відповідно до ст. ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, встановлені ст. 1281 ЦК України строки це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
Вимога може бути пред'явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Даний строк не є строком, у який кредитор має звернутися до суду з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця.
Пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. ч. 2, 3ст. 1281 ЦК України. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один зі спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.
З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 183/4229/14, суд вбачає підстави для часткової відмови у відкритті провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України.
В решті позовна заява та додатки до неї відповідають вимогам, встановленим ст.175,177 ЦПК України, підстав для залишення її без руху, повернення відсутні. Справа підсудна Вільнянському районному суду Запорізької області.
Одночасно з поданням позовної заяви представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі викладеного, з урахуванням предмету та ціни позову, суд вважає, що клопотання представника позивача слід задовольнити частково та проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, позивач надав клопотання про витребування доказів у: територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб довідку про склад сім'ї позичальника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 13.05.2019; та у Вільнянської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, відповідно ч.1ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно ч.2ст.84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, клопотання представника позивача про витребування доказів за змістом не відповідає встановленій законом формі та не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не вказано вжиті ним заходи для отримання заявлених доказів самостійно та докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, як це прямо передбачено ч.1ст.84 ЦПК України.
На підставі ст. 19,55,84, 186,187,274,275 ЦПК України, суддя
ухвалив:
у відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в частині вимог до ОСОБА_1 - відмовити.
Прийняти до розгляду позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в частині вимог до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця та відкрити провадження у справі.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 12 квітня 2021року о 14год.30хв. в залі судових засідань № 2 Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, ІІІ поверх.
У судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Роз'яснити відповідачу, що він має право протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з наведенням обґрунтувань такої вимоги.
Встановити відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов'язаний надіслати (вручити) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів. Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу строк три дні з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену ст. 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п'ятою ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов'язаний надіслати (вручити) її копію та копії доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк три дні з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має право подати суду заперечення, передбачене статтею 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою-пятою ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду відповідач зобов'язаний надіслати (вручити) іншим учасникам справи копію заперечень та доданих до нього документів.
Роз'яснити учасникам справи про наявність у них прав та обов'язків, визначених статтями43,44,49 ЦПК України.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Копію цієї ухвали разом із копією позовної заяви надіслати відповідачу.
В задоволенні клопотання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про витребування доказів відмовити.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud0805/.
Ухвала, з підстав відмови у відкритті провадження, може бути оскаржена через Вільнянський районний суд Запорізької області до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя:В. О. Кіяшко
09.03.2021