Справа №310/560/21
Пр. 3/310/514/21
02 березня 2021 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює головним бухгалтером Бердянського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП,-
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення №631, складеного 27.11.2020 начальником Бердянського відділу перевірок платників - фізичних осіб управління податкового аудиту ОСОБА_2 , за результатами перевірки Бердянського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (код ЄДРПОУ 26374494, юридична адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр.Перемоги, буд.3). Так, у протоколі зазначено, що головним бухгалтером вказаної юридичної особи ОСОБА_1 вчинено триваюче правопорушення, яке зупинено згідно з актом перевірки №260/08-01-07-18/26374494 від 30.10.2020, а саме, несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб на виплачений дохід найманими працівниками у сумі 565,49 гривень, несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір, утриманий з доходу, виплаченого найманим працівникам, у сумі 35,46 гривень, чим порушено пп.168.1.2, пп. п 168.1, пп.168.4.1 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 «а» ст. 176, п.171.1., п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, чим зазначена особа скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що у вказаний період працювала на посаді головного бухгалтера вказаної юридичної особи, пояснює вчинення правопорушення недостатнім фінансуванням за рахунок бюджетних коштів.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як передбачено ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Відповідно, протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, з підстав несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб на виплачений дохід найманими працівниками у сумі 565,49 гривень, несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору, утриманого з доходу, виплаченого найманими працівниками, в сумі 35,46 гривень, що встановлено 30.10.2020 актом перевірки №260/08-01-07-18/26374494 від 30.10.2020.
Відповідно до ч.1 ст.163-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів.
Суддя при розгляді справи виходить з того, що фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені в суворій відповідності до диспозиції статті, але, в даному випадку, з огляду на його зміст, сутність правопорушення не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, встановлено, що в порушення ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі не зазначено, стосовно яких саме найманих працівників та при виплаті доходу за який період несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб. При цьому, у диспозиції частини 1 статті 163-4 КУпАП йдеться не про несвоєчасність, а про неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, крім того, вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 не доведено належними доказами.
Разом з цим, в протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення, викладене в протоколі є триваючим, проте, суддя, аналізуючи зазначені норми законодавства, а саме, пп.168.1.2, пп. п 168.1, пп.168.4.1 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 «а» ст. 176, п.171.1., п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, приходить до висновку, що несвоєчасне перерахування до бюджету податків не може бути за своєю сутністю триваючим правопорушенням, маючи чіткі строки, визначені податковим законодавством, пов'язані у даному випадку із строками виплати доходу працівникам.
Крім того, з акту перевірки (розділ ІІ) видно чітко врегульований період її проведення - з 19.10.2020 по 23.10.2020.
Суддя також наголошує, що різновид доходу, виплаченого працівникам, з урахуванням положень ст. 164.2 КУпАП, у протоколі також не знайшов свого відображення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Проте, оскільки суддя дійшла висновку про те, що підлягає застосуванню норма п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, питання щодо дотримання положень ст. 38 КУпАП суддя не розглядає за відсутності підстав для накладення стягнення.
Керуючись ст. 9, 38, 163-4, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік