Справа № 758/2038/21
11 березня 2021 року суддя Подільського районного суду м. Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
ОСОБА_1 04 лютого 2021 року о 15 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 5 перебував на вулиці без документу, що посвідчує особу, чим порушив вимоги п.п.2 п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа "Каракуця проти України").
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, вважаю за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Крім цього, у фабулі адміністративного правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 п.п.2 п.2 постанови КМ України №1236 від 09 грудня 2020 року (в редакції із внесеними змінами та доповненнями), відповідно до якого на території України на період дії карантину забороняється: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
ОСОБА_1 у поясненнях до протоколу зазначив, що більше так вчиняти не буде.
За таких обставин, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП доведена матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №360420 від 04.02.2021 року, особистими поясненнями ОСОБА_1 , а також рапортом ДОП Подільського УП ГУ НП в м. Києві старшого лейтенанта поліції Р. Каська, щодо обставин які мали місце 04.02.2021.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, тобто порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Разом з тим, згідно з ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Беручи до уваги встановлені у справі обставини, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення хоча й за своїм змістом є протиправною, винною дією, однак становить низький рівень епідемічної небезпеки, а також те, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності, вину визнала у вчиненому, є підстави вважати, що в подальшому подібних дій вчиняти не буде, з урахуванням характеру правопорушення, часу його вчинення, відсутності будь-яких шкідливих наслідків від вчиненого, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, якого буде достатньо для виховання останнього та запобігання вчинення ним нових правопорушень.
На підставі наведеного, керуючись ст. 22, ч.1 ст. 44-3, ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. Д. Будзан