Справа № 758/2033/21
11 березня 2021 року суддя Подільського районного суду м. Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді адміністратора солярію
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 10.01.2021 року о 15 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. В. Вал,22 перебуваючи на робочому місці, допустила роботу солярію із порушенням санітарних норм а саме з відсутністю санітайзера та термометра, чим порушила постанову КМУ №1236 від 09.12.2020 та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 з'явилась в судове засідання та суду пояснила, що на рецепції салону стояв сантіайзер для працівників та відвідувачів. Крім цього, проводився тепературний скринінг як працівників, так і відвідувачів салону. Працівники поліції безпосередньо у підвальне приміщення, де знаходиться солярій не заходили,хоча там також дотримано всіх карантинних вимог.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Крім цього, у фабулі адміністративного правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020.
Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною, оскільки в ній закріплено лише загальні ознаки правил поведінки. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретний пункт постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, порушення якого інкримінують ОСОБА_1 .
Крім цього, виходячи із положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП України, суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення долучено копію рапорту працівника поліції, разом із тим, суд звертає увагу на те, що вказана копія рапорту належним чином не засвідчена, а також є нечитабельною, відтак не вбачається можливості належним чином дослідити зазначений документ.
Будь-яких інших доказів, на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в контексті положень ст.251 КУпАП, - в матеріалах справи немає.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності у суду повноважень на редагування фабули правопорушення, неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 44-3, 247, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. Д. Будзан