печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29105/20-ц
03 березня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
позивач - ОСОБА_1
відповідач -акціонерне товариство «Ідея Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Андрощука Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Андрощук Сергій Васильович до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та договору страхування, -
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 лютого 2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та договору страхування. Визнано недійсним положення пункту 1.5 Договору кредиту та страхування №D 44.00615.005141053 від 12 квітня 2019 року, пункти 1, 2, стовпчик 7.4 Розділу «Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору» Паспорту споживчого кредиту Додаток №1 до Договору кредиту та страхування №D 44.00615.005141053 від 12 квітня 2019 року.В іншій частині позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» - відмовлено.
05 лютого 2021 року від адвоката позивача Андрощука С.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви, Андрощук С.В. зазначав, що у зв'язку із завершенням розгляду справи і на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 19 травня 2020 року, укладений між позивачем та АБ «С. Андрощука», був складений і підписаний акт №2 наданої правничої допомоги. В цьому акті визначений перелік наданої правничої допомоги і її вартість, включаючи фактичні оплати. Оскільки передбачалось, що надання правової допомоги буде здійснюватися у два етапи, то і оплата також проводилась двічі.
Відповідно до ч.ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, 05 лютого 2021 року представник позивача подав до суду заяву, в якій міститься витяг з рахунку № НОМЕР_1 із зазначенням дати 04 лютого 2021 року, сума - 6300 грн, кореспондент - ОСОБА_3 , призначення платежу: оплата згідно з рахунком №0003/13/19/05/2020-1 від 17 травня 2020 р. платник ОСОБА_3 (в інтересах ОСОБА_1 , ст. 636 ЦК України), а також дата 27 липня 2020 року, сума 16020,12 грн, кореспондент - ОСОБА_3 , призначення платежу: оплата згідно з рахунком №0003/13/19/05/2020-4 від 24липня 2020 р. Платник ОСОБА_3 (в інтересах ОСОБА_1 , ст. 636 ЦК України), договір про надання правової (правничої) допомоги №0003/13/19/05/2020 від 19 травня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Сергія Андрощука», Додаткову угоду № 1 від 19 травня 2020 року до договору №0003/13/19/05/2020від 19 травня 2020 року, укладену між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Сергія Андрощука», додаткову угоду №2 від 17 червня 2020 року до договору №0003/13/19/05/2020 від 19 травня 2020 року, укладену між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Сергія Андрощука», акт №2 від 04 лютого 2021 року до договору №0003/13/19/05/2020 від 19 травня 2020 року, в якому вказано кількість часу та його грошовий еквівалент за супроводження справи №757/29105/20-ц на суму 9300,20 грн та 16020,12 грн, а всього 25320,32 грн. Пунктом 2 зазначеного Акту передбачено, що сума за п.1 Акту №2 сплачена 19 травня 2020 року в сумі 9300,20 грн і 27 червня 2020 року - 16020,12 грн. Оплата була здійснена з боку ОСОБА_3 зважаючи на договір клієнта з ОСОБА_3 в межах положення ст. 636 ЦК України.
Суд, дослідивши надані представником позивача докази, дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої - п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Так, подаючи до суду докази оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача указував про те, що оплата послуг адвоката здійснювалась роботодавцем позивача, ОСОБА_3 , оскільки позивач не мала своїх коштів для оплати вартості правової допомоги, саме тому у виписці з рахунку № НОМЕР_1 у призначенні платежу вказується, що оплата здійснюється в інтересах позивача ( ОСОБА_1 ) і така оплата проводиться із врахуванням укладеного між позивачем і ОСОБА_3 договору, застосовуючи положення ст. 636 ЦК України.
Проте, представник позивача, всупереч положенню частини третьої статті 137 ЦПК України до вказаного клопотання не додав доказів укладення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідного договору та того, що ОСОБА_3 є роботодавцем ОСОБА_1 , а також не додав належно оформленої квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, які підтверджують оплату послуг адвоката, отже представником позивача не було надано доказів оплати позивачем витрат на правову допомогу адвоката, що позбавляє можливості суд встановити обґрунтованість стягнення правничої допомоги.
Оскільки представник позивача згідно з положеннями статті 81 ЦПК України не довів факту оплати позивачем зазначених послуг адвоката наявні правові підстави для відмови у стягненні заявлених представником позивача витрат на правову допомогу, які належним чином не підтверджені.
Таким чином, заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.15, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву Андрощука Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Андрощук Сергій Васильович до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та договору страхування - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районнийсуд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Л. Бусик