Справа № 127/11811/18
Провадження № 1-кп/127/510/18
11.03.2021 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
колегіально у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2018 р. за № 12018020020001218 за обвинуваченням ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого у фізичної особи - підприємця ОСОБА_14 , громадянина України, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
потерпілої ОСОБА_18 ,
обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисника - адвоката ОСОБА_19 ,
ОСОБА_13 у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому місці, вступив у попередню змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та вони домовилися вчинити напад на цілодобовий магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_20 , з метою заволодіння наявними там грошовим коштами. В подальшому ОСОБА_13 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізуючи вищевказану змову, завчасно розподіливши між собою ролі, заздалегідь приготувавшись (для чого невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, одягнула на голову медичну маску, а ОСОБА_13 - матерчатий баф), одягнувши на руки рукавички, а невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, взявши із собою предмет, схожий на пістолет, 28.03.2018 року приблизно о 03 год. 00 хв., шляхом вільного доступу, проникли до вищевказаного магазину. Перебуваючи у магазині «Продукти», невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, направила предмет, схожий на пістолет, на продавця ОСОБА_18 , та відштовхнула її від каси, тим самим змусивши ОСОБА_18 не чинити опір, погрожуючи їй застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я. Після того, як ОСОБА_13 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, отримали доступ до каси магазину, ОСОБА_13 , перехилившись через прилавок, відкрив шухляду, звідки відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1 887 грн. 00 коп. різними купюрами. В подальшому ОСОБА_13 із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вийшли із магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та зникли із місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_13 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спричинили фізичній особі-підприємцю ОСОБА_20 майнову шкоду в розмірі 1 887 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 винним себе у вчиненні злочину визнав частково та показав, що 28.03.2018 року вечором перебував у дворі будинку, де проживає. До нього підійшла невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та попросив закурити. Його прізвища він не знає, до цього вони декілька разів зустрічалися. Після чого дана особа запропонував піти до магазину за продуктами, на що він погодився. Вони прийшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , одягли маски, особа зайшов до магазину першим, а він за ним. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перескочивши через прилавок, штовхнув продавця та вийняв із кармана та направив на неї предмет, схожий на пістолет. Особа щось говорив потерпілій, однак що, він не чув. Він весь цей час стояв позаду та жодних вимог і погроз до потерпілої не висловлював. Потім особа сказала «бери гроші», він, перехилившись через прилавок, відкрив шухляду, звідки забрав грошові кошти в сумі 1 887 грн. 00 коп. різними купюрами. При цьому він штовхнув вітрину і вона розбилася. Він розгубився та не розуміє навіщо взяв гроші. Після чого вони вибігли із магазину і в подальшому він був затриманий працівниками поліції. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, йому не говорив, що буде застосовувати пістолет і пістолета він у нього не бачив. Вважає, що його дії кваліфіковано не вірно. Завдану шкоду потерпілій відшкодував. Щиро кається та жалкує про вчинене, завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить не позбавляти його волі та надати шанс на виправлення.
Потерпіла ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що 28.03.2018 року вона перебувала у магазині «Продукти», розташованому за адресою: вул. Київська, 54 в м. Вінниці, де працювала продавцем. Приблизно о 03 год. 00 хв. до магазину зайшли обвинувачений та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вони були в масках. Дані особи привіталися, вона відповіла. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перескочивши через прилавок, штовхнув її та направив на неї предмет, схожий на пістолет, змусивши не чинити опір. Після того, ОСОБА_13 , який стояв позаду за прилавком, перехилившись через прилавок, відкрив шухляду, звідки викрав грошові кошти в сумі 1 887 грн. 00 коп. різними купюрами. При цьому обвинувачений штовхнув вітрину і вона розбилася. В подальшому ОСОБА_13 із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вийшли із магазину «Продукти», після чого вона звернулася до поліції. Вимоги до неї пред'являла лише невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка перескочивши через прилавок, сказала «де каса». Дані погрози з боку цієї особи вона сприймала реально, оскільки він направляв на неї зброю, вона злякалася та не могла чинити опір. Обвинувачений весь цей час стояв позаду та жодних вимог чи погроз не висловлював. Вона не чула, щоб дані особи спілкувалися між собою чи давали один одному будь-які вказівки. Будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, оскільки шкоду їй відшкодовано, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_20 надала до суду заяву, в якій не заперечувала щодо судового розгляду у її відсутності, щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_13 покладалась на розсуд суду, просила при вирішенні питання щодо речових доказів повернути їй викрадені кошти в сумі 1 887 грн. 00 коп.
З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 28.03.2018 року за № 12018020020001218, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З протоколу огляду місця події від 28.03.2018 року та таблиці ілюстрацій до нього вбачається, що місцем проведення огляду був магазин продуктів по вул. Київській, 54 в м. Вінниці. Прямо від входу у магазин розташована вітрина жовтого кольору, на якій розміщені солодощі, прилавок. За вищевказаною вітриною прямо від входу виявлено два сліди взуття. Під час огляду було вилучено два сліди взуття, зафіксовані на чорну та білу дактилоплівку, один фотослід взуття, картонну коробку, змив з поверхні морозильної камери з морозивом.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 28.03.2018 року та ілюстративної таблиці до нього, що відбувався по АДРЕСА_3 , безпосереднім об'єктом огляду був громадянин, який в присутності понятих назвався ОСОБА_13 , на момент огляду він був одягнений в синю спортивну куртку, на лівій частині якої наявна емблема з написом "Чай за Динамо", аналогічна емблема наявна на спині. Також даний громадянин одягнений в сині джинси та чорні кросівки з помаранчевими ярликами з емблемою "N". В подальшому при огляді даного громадянина у зовнішній правій кишені було виявлено та вилучено грошові кошти купюрами номіналом: 1 купюра - 200 грн., 1 купюра - 100 грн., 10 купюр - 50 грн., 13 купюр - 20 грн., 29 купюр - 10 грн., 89 купюр - 5 грн., 76 купюр - 1 грн. та 8 купюр по 2 грн., також серед даних купюр виявлено та вилучено два продовгуватих клаптики білого картону з наклеєною на кожному клейкою стрічкою. Вищеперераховані гроші в сумі 1 887 грн. 00 коп. були вилучені. В подальшому при огляді з лівої кишені виявлено та вилучено матерчату шапку сіро-чорного кольору в смужку із емблемою марки "Adidas", яку також було вилучено. В цій же кишені було виявлено робітничі матерчаті рукавиці синього кольору, покриті крапельками гуми зі сторони долоні, які також були вилучені. При огляді вищевказаного громадянина на його шиї було виявлено матерчату пов'язку чорного кольору із візерунком фрагменту черепа нижньої щелепи, яку в подальшому було вилучено. Під курткою наявна флісова кофта-реглан, в якій в лівій зовнішній кишені виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 41 грн. купюрами номіналом: 1 купюра - 20 грн., 1 купюра - 10 грн., 2 купюри - 5 грн. та 1 купюра - 1 грн.
Із заяви ОСОБА_13 від 28.03.2018 року вбачається, що він добровільно надав згоду працівникам поліції на проведення огляду.
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2018 року було постановлено вважати законним проведення обшуку 28.03.2018 року до постановлення ухвали слідчого судді, проведеного по вул. Стрілецькій, біля будинку №57 в м. Вінниці, з метою врятування майна, що має значення для досудового розслідування.
Як вбачається з Акту інвентаризації від 01.04.2018 року, проведеної станом на 28.03.2018 року, по підрахунку нестачі грошових коштів в касі магазину, який належить ОСОБА_20 , встановлено нестачу грошових коштів на загальну сумі 1 887 грн. 00 коп.
З протоколу огляду місця події від 28.03.2018 року, що відбувався по вул. Стрілецькій, біля будинку №57 в м. Вінниці, вбачається, що безпосереднім об'єктом огляду була чоловіча спортивна куртка темно-сірого кольору, без видимих пошкоджень з написом "Adidas" та відповідним візерунком фірми виробника. Кишені куртки порожні. Дану куртку добровільно видала особа жіночої статі, яка представилась ОСОБА_14 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що власноручно написала заяву працівникам поліції. Під час огляду вказану куртку було вилучено.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено диск із відеозаписом камер спостереження магазину «Продукти», розташованого за адресою: вул. Київська, 54 в м. Вінниці від 28.03.2018 року, на якому відображені обставини вчинення злочину.
Що стосується тверджень обвинуваченого та його захисника про те, що попередньої змови про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, не було, дії обвинуваченого кваліфіковані не вірно, та його дії слід кваліфікувати як грабіж, а також щодо того, що наявний ексцес виконавця, оскільки в діях обвинуваченого не вбачається ознак розбою, про наявність пістолету в іншої особи йому відомо не було, та обвинуваченому не було відомо, що особа буде застосовувати зброю, стороною обвинувачення не доведено наявність пістолету, жодних експертиз щодо зброї не проводилося, суд зазначає таке.
Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення та доказування кримінально-процесуальними й криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2018 року (справа №569/1111/16-к, провадження №13-14кс18) вказала, що крадіжка, грабіж та розбій є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об'єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають низку спільних кваліфікуючих ознак. У зв'язку з цим слід дотримуватися однакового підходу при кримінально-правовій кваліфікації крадіжки, грабежу та розбою, в тому числі й при інкримінуванні кваліфікуючих ознак.
Суд зазначає, що диспозицією ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому. В даному випадку - за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. В даному випадку - за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до п. п. 3-6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують. Розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення.
Отже, в разі вчинення розбою посягання відбувається на два об'єкти - власність та життя і здоров'я потерпілої особи. Критерієм, який відрізняє ці два суміжні склади злочинів є ознака небезпечності насильства для життя та здоров'я потерпілого.
При грабежі, поєднаному із застосуванням насильства до потерпілого або погрозою застосування насильства, основним об'єктом посягання виступає власність, і незважаючи на те, що у момент вчинення грабежу відбувається вплив на потерпілого, однак він є незначним, тому й не може бути мови про існування ще одного об'єкту - життя і здоров'я особи.
Суд зазначає, що однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство або погроза застосування насильства, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу.
При розмежуванні грабежу та розбою визначальними є не тільки наслідки, що настали внаслідок застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб.
Під час судового провадження за результатами дослідження доказів, зокрема показань обвинуваченого та потерпілої, встановлено, що вчинення даного злочину супроводжувалося погрозою застосування насильства зі сторони невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
Разом з тим, під час судового провадження, обвинувачення в тій частині, що ОСОБА_13 погрожував застосувати до потерпілої насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, не знайшло свого підтвердження.
Будь-яких інших доказів щодо погрози застосовування обвинуваченим до потерпілої насильства, небезпечного для життя та здоров'я, до суду не надано.
Отже, стороною обвинувачення не було доведено належними та допустимими доказами, що обвинувачений погрожував застосувати до потерпілої насильство, небезпечне для життя чи здоров'я.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» при ексцесі виконавця, тобто коли один із співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин, за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості.
Будь-яких доказів, які б підтверджували, що вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, охоплювались умислом обвинуваченого, у справі немає. Тому суд вважає, що в даному випадку мав місце ексцес виконавця, а саме, невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а тому обвинувачений має нести відповідальність лише за грабіж, тобто за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище.
Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження.
Зокрема, суд допитав потерпілу, обвинуваченого, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів учасники судового провадження не заявляли.
Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України, повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.
За таких обставин, враховуючи дослідженні докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Крім того, суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що про вчинене він шкодує, щиро кається у вчиненому, завіряє суд, що подібне більше не повториться та просить суд не позбавляти його волі та надати шанс на виправлення.
Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд також зазначає, що потерпіла ОСОБА_18 в судовому засіданні зазначила, що будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, оскільки шкоду їй відшкодовано, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_20 надала до суду заяву, в якій при призначенні покарання обвинуваченому покладалась на розсуд суду.
Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.
При цьому суд враховує особу обвинуваченого, який відповідно не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що він жалкує про вчинене, щиро кається та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить надати йому шанс на виправлення.
Суд вважає, що викладені обставини дають підстави вважати можливим виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання.
Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_13 буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України, та із звільненням обвинуваченого від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язки.
Згідно протоколу затримання від 28.03.2018 року ОСОБА_13 було затримано 28.03.2018 року.
В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2018 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2019 року запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_13 , змінено на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби на строк 60 днів за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнено його з-під варти в залі суду.
На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу Україн слід зарахувати ОСОБА_13 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 28.03.2018 року до 08.11.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування запобіжних заходів щодо нього до набрання вироком законної сили є недоцільним.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2018 року на два сліди взуття, картонну коробку з-під чаю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », змив з поверхні морозильної камери з морозивом, матерчату маску із візерунком черепа, робітничі матерчаті рукавиці синього кольору, сіро-чорну шапку, два клаптика картону, грошові кошти в сумі 41 грн. 00 коп., грошові кошти в сумі 1 887 грн. 00 коп., синю куртку із написом на спині та зліва на передній частині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », чорні матерчаті кросівки з помаранчевими шнурівками із емблемою «N», які було вилучено під час огляду місця події від 28.03.2018 року, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 65-67 КК України, ст. ст. 100, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину), та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_13 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_13 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 28.03.2018 року до 08.11.2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2018 року на два сліди взуття, картонну коробку з-під чаю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », змив з поверхні морозильної камери з морозивом, матерчату маску із візерунком черепа, робітничі матерчаті рукавиці синього кольору, сіро-чорну шапку, два клаптика картону, грошові кошти в сумі 41 грн. 00 коп., грошові кошти в сумі 1 887 грн. 00 коп.. синю куртку із надписом на спині та зліва на передній частині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », чорні матерчаті кросівки з помаранчевими шнурівками із емблемою «N», які було вилучено під час огляду місця події від 28.03.2018 року, - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 04.05.2018 року та квитанції № 384 від 04.05.2018 року передані до камери зберігання речових доказів Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області:
два сліди взуття, картонну коробку з-під чаю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », змив з поверхні морозильної камери, матерчату маску із візерунком черепа, робітничі матерчаті рукавиці синього кольору, два клаптика картону, - знищити після набрання вироком законної сили;
сіро-чорну шапку, синю куртку із написом на спині та зліва на
передній частині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », чорні матерчаті кросівки з помаранчевими шнурівками з емблемою «N», куртку темно-сірого кольору, - повернути власнику ОСОБА_13 .
Речовий доказ у кримінальному провадженні - грошові кошти у сумі 1 887 грн. 00 коп., які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 04.05.2018 року, акту приймання-передачі від 15.05.2018 року та прибуткового позабалансового ордеру №2242_34 від 15.05.2018 р., передані на зберігання уповноваженому банку - Вінницьке обласне відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк», що розташоване за адресою: вул. Івана Бевза, 34 в м. Вінниці, для зберігання у сховищі (сейфі) - повернути власнику ОСОБА_20 .
Речовий доказ у кримінальному провадженні - грошові кошти у сумі 41 грн. 00 коп., які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 04.05.2018 року, акту приймання передачі від 15.05.2018 року та прибуткового позабалансового ордеру №2242_34 від 15.05.2018 р., передано на зберігання уповноваженому банку - Вінницьке обласне відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк», що розташоване за адресою: вул. Івана Бевза, 34 в м. Вінниці, для зберігання у сховищі (сейфі) - повернути власнику ОСОБА_13 .
Речовий доказ у кримінальному провадженні - диск із відеозаписом камер спостереження магазину «Продукти», розташованого за адресою: вул. Київська, 54 в м. Вінниці від 28.03.2018 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілим та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3