печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32850/20-к
24 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , особи, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42018100000000466 від 22.12.2018 року,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42018100000000466 від 22.12.2018 року.
Особа, яка подала скаргу, посилається на те, що постанова про закриття кримінального провадження є передчасною та незаконною, без проведення необхідних слідчих дій.
У судовому засіданні особа, що подала скаргу - скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив.
Вивчивши скаргу, приєднані до неї документи, матеріали закритого кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 22.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000000466 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2018 № 757/51642/18-к зобов'язано уповноважених службових осіб прокуратури області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 16.10.2018 вх. 1825 щодо неправомірних дій окремих службових осіб Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Постановою від 10.01.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000466 від 22.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 України доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві.
Постановою від 27.01.2020 року слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься у ст.284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається у разі встановлення відсутності у діянні особи складу кримінального правопорушення.
Зокрема, абзацом 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
За змістом ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Так згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Хоча закриття кримінального провадження з підстав, передбачених абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України і є обов'язком слідчого або прокурора, але це не свідчить про те, що у рішенні про закриття кримінального провадження з цієї підстави повинні бути відображені лише обставини, пов'язані із перебігом строку досудового розслідування.
З урахуванням наведених правових норм таке рішення повинно містити також аналіз слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що були проведені протягом строку досудового розслідування та на яких ґрунтується висновок про відсутність підстав для повідомлення будь-якій особі про підозру.
Натомість оскаржувана постанова містить лише висновок про відсутність повідомлення будь-кого про підозру, без аналізу проведених дій та їх прив'язки до тих, чи інших обставин, на встановлення яких вони були направлені з урахуванням кримінальних правопорушень, щодо яких здійснювалося досудове розслідування.
Наведене дає підстави для висновку, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято без проведення повного, неупередженого та ефективного досудового розслідування, за формальними ознаками, що суперечить засадам кримінального процесуального законодавства.
Отже, слідчий суддя не може погодитися із доводами слідчого про обґрунтованість постанови та забезпечення проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування.
Із матеріалів досудового розслідування вбачається, що з моменту отримання кримінального провадження до винесення постанови про закриття кримінального провадження слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві не намагався вчинити жодних процесуальних дій на встановлення обставин кримінального провадження, а саме:
-не допитано як свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про обставини, які викладені у повідомленні ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення;
-слідчим не проведено допиту заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_9 на предмет обставин, на які ОСОБА_3 посилається у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Вказані обставини у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000466 проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів, що потягло за собою невмотивованість постанови на закриття кримінального провадження.
Таким чином, слідчому необхідно виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, у достатньому для встановлення обставин справи та у залежності від встановленого, прийняти законне рішення, яке має бути належним чином мотивованим.
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова про закриття провадження не може вважатись законною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.303, 305, 306, 307, 309, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - задовольнити.
Постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42018100000000466 від 22.12.2018 року - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві для організації досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1