10.03.2021 Справа № 756/12501/20
Справа №756/12501/20
Провадження №2/756/101/21
10 березня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-9» про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-9», третя особа Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту,
В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Суднобудівник-9», третя особа Оболонський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту
09.03.2021 року до суду надійшла заява представника відповідача про зустрічне забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає про те, що в разі незабезпечення його позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення його позову в майбутньому.
Дослідивши заяву про зустрічне забезпечення позову, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
При цьому суд враховує, що позивач має зареєстроване місце проживання на території України та з огляду на заяву представника відповідача, суд не вбачає належних доказів на підтвердження вичерпного переліку вимог щодо застосування зустрічного забезпечення, відповідно до норм діючого цивільного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ЖБК «Суднобудівник-9» про застосування зустрічного забезпечення у справі.
Керуючись ст. ст. 154, 159, 353-354 ЦПК України,-
У задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-9» про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-9», третя особа Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя