Справа № 756/3333/21
Номер провадження № 1-кс/756/627/21
08 березня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому в залі № 15 судових засідань Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 06.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000502, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Світловодськ, Кіровоградської області, офіційно не працюючого, який має професійно-технічну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше засудженого у 2013 році Голосіївським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років та 6 місяців, звільнений з місць позбавлення волі 25.06.2020 по відбуттю покарання,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
08.03.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 06.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000502, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 05.03.2021, близько 20 год. 50 хв. ОСОБА_4 знаходився поблизу будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_4 , побачив потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , зайшов слідом за ОСОБА_8 , до під'їзду вказаного будинку.
Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів, підійшов зі спини до ОСОБА_8 , приставивши до шиї дерев'яний брус, почав виривати сумку потерпілої в якій знаходились особисті речі останньої. Після чого потерпіла почала чинити опір протиправним діям ОСОБА_4 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 , повалив потерпілу на підлогу та забрав належну їй сумку в якій знаходились мобільний телефон марки «Philips», чорного кольору, IMEI № НОМЕР_1 , IMEI № НОМЕР_2 , вартість якого становить 300 грн, гаманець з вмістом в ньому картка киянина на ім'я ОСОБА_8 , грошові кошти у розмірі 212 грн.
Після цього ОСОБА_4 , тримаючи при собі викрадене в ОСОБА_8 майно, вийшов з під'їзду вказаного житлового будинку, зникнувши з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Унаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_8 було спричинено майнову шкоду на загальну суму 612 гривень.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіжі), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, вчиненому повторно, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно ухилятись від явки до органу досудового слідства та суду, тобто переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів потерпілого та свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний раніше вчиняв злочини майнового характеру та відбував покарання в місцях позбавлення волі.
Також необхідно, на думку прокурора, врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, соціальні зв'язки підозрюваного, відсутність у нього постійного офіційного місця роботи, зареєстрованого місця проживання в м. Києві, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я.
Під час досудового слідства не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав факт здійснення ним нападу на потерпілу, просив суд врахувати, що він не збирається переховуватися, має постійне місце проживання у м. Києві, а тому просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м'який запобіжний захід
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м'який запобіжний захід. Обґрунтованість підозри захисником не оспорювалась.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене внесеного 06.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000502, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
06.03.2021 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
07.03.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.03.2021;
- постанова Київської місцевої прокуратури №5 про призначення групи прокурорів від 07.03.2021;
-постанова Оболонського УП ГУНП в м. Києві про призначення групи слідчих від 06.03.2021;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.03.2021, з якого видо, що 05.03.2021 невідомий чоловік напав на ОСОБА_8 та заволодів належним їй майном;
- протокол огляду місця події від 05.03.2021 з якого видно, що було оглянуто вхідні металеві двері з кодовим замком четвертого під'їзду, будинку АДРЕСА_3 , де виявлено та вилучено речі згідно з протоколом огляду;
- постанова Оболонського УП ГУНП в м. Києві про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 06.03.2021;
- протокол огляду місця події від 06.03.2021 з якого видно, що було проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , яка розташована за адресою АДРЕСА_5 , де виявлено та вилучено речі згідно з протоколом огляду;
- протокол огляду місця події від 06.03.2021 з якого видно, що було проведено огляд приміщення № 350 в якому розміщено Київське відділення № НОМЕР_3 ПТ «АЙТІ Ломбард», де виявлено та вилучено речі згідно з протоколом огляду;
- протокол огляду предмету від 06.03.2021 з якого видно, що на диску DVD-R міститься відеозапис на якому зображена жінка та чоловік позаду неї, який здійснює напад;
- постанова Оболонського УП ГУНП в м. Києві про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 06.03.2021;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 06.03.2021 з якого видно, що на неї було здійснено напад невідомим чоловіком, який пізніше зник з місця злочину з належними їй речами;
- протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 07.03.2021 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.03.2021 з якого видно, що ОСОБА_4 залишив особисті речі в квартирі свідка 05.03.2021;
- постанова Оболонського УП ГУНП в м. Києві про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 07.03.2021;
- протокол огляду предмету від 07.03.2021 з якого видно, що проводився огляд чорних поліетиленових пакетів з особистими речами ОСОБА_4 ;
- постанова Оболонського УП ГУНП в м. Києві про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 07.03.2021;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2021, з якого видно, що було затримано ОСОБА_4 та при особистому обшуку було вилучено наступні речі: квитанцію № 874-21001815 від 06.03.2021, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_10 , гаманець чорного кольору (порожній), гаманець чорного кольору, картка спортбанк № НОМЕР_4 , картку «Сільпо», картку «Віза» № НОМЕР_5 , картку «Приватбанк» № НОМЕР_6 , квитанція № 64521732, квитанція № 64521732, квитанція № 64521708, квитанція № 64521708, квитанція № 00021623, квитанція №645211034, замовлення № 9815272, паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_4 , мобільний телефон марки «Астро», сумка чорного кольору;
- протокол допиту підозрюваного від 07.03.2021 з якого видно, що ОСОБА_4 підтвердив про обставини події, яка сталась 05.03.2021, близько 20:30 год;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення від 07.03.2021;
- протокол проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 07.03.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, показання ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому, злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного в судовому засіданні, а також особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інший злочин. Приймаючи таке рішення суд урахував, що ОСОБА_4 раніше вже був засуджений за корисний тяжкий злочин, до покарання у виді позбавлення волі та звільнився з місць позбавлення волі лише 25.06.2020, що, на думку суду, є достатньою підставою вважати, що останній може вчинити інший корисний злочин.
Між тим, на думку суду, відсутні ризики, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на їх обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також те, що ОСОБА_4 не працює. Також суд ураховує, що незважаючи на те, що ОСОБА_4 не зміг пояснити мету вчинення злочину в судовому засіданні, суд урахував, що опісля заволодіння майном потерпілої, а саме мобільним телефоном, як то вбачається з показань ОСОБА_4 , ОСОБА_4 здав його до ломбарду, що свідчить саме про корисний мотив злочину, задля вчинення якого також було застосовано дерев'яну палку.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_4 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Між тим, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру 07.03.2021, а клопотання про обрання запобіжного захожу розглядається 08.03.2021, на час розгляду клопотання строк досудового розслідування становить лише 59 днів. У зв'язку з чим запобіжний захід щодо ОСОБА_4 може бути застосованим не більше ніж на 59 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 06.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000502, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на шістдесят днів - підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.
За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 28 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63 560 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 28 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_4 було відповідно до вимог ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_4 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_4 затримали в порядку ст. 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 06.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000502, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів.
Установити ОСОБА_4 заставу в розмірі 28 (двадцяти восьми) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 63 560 (шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Указані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.
У разі невиконання перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала в частині запобіжного заходу в виді тримання під вартою діє до 06.05.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1